Турко Йосип Михайлович

Йосип Михайлович Турко (21 квітня 1908(19080421), село Костянтинівка, тепер місто Донецької області — 27 червня 1994, місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Ярославського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Турко Йосип Михайлович
Народився	21 квітня 1908(1908-04-21) Костянтинівка, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	27 червня 1994(1994-06-27) (86 років) Санкт-Петербург, Росія
Країна	СРСР
Національність	білорус
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький інженерно-економічний університетd
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині робітника. З 1926 року працював робітником Костянтинівського скляного заводу. Брав активну участь у комсомольській роботі.

У 1929—1934 роках — студент Ленінградського інженерно-економічного інституту.

У 1934 — вересні 1937 року — інженер-економіст, начальник планово-виробничого відділу заводу «Пролетарий» в Ленінграді.

Член ВКП(б) з грудня 1936 року.

У вересні 1937 — квітні 1940 року — директор заводу «Пролетарий» в Ленінграді.

У квітні 1940 — квітні 1941 року — секретар із кадрів, у квітні 1941 — вересні 1944 року — 1-й секретар Красногвардійського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У вересні 1944 — 17 січня 1945 року — 3-й секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б).

17 січня 1945 — 27 серпня 1946 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б).

26 серпня 1946 — 25 лютого 1949 року — 1-й секретар Ярославського обласного комітету ВКП(б). Одночасно з серпня 1946 до лютого 1949 року — 1-й секретар Ярославського міського комітету ВКП(б).

З лютого до квітня 1949 року — в резерві ЦК ВКП(б).

У квітні — серпні 1949 року — заступник голови виконавчого комітету Владимирської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1949 року заарештований по «Ленінградській справі» та виключений з членів ВКП(б). 1 жовтня 1950 року засуджений до 15-ти років позбавлення волі, ув'язнення відбував у Владимирській в'язниці. Реабілітований 30 квітня 1954 року, поновлений в членах КПРС 26 травня 1954 року.

У жовтні 1954 — лютому 1956 року — заступник голови виконавчого комітету Кустанайської обласної ради депутатів трудящих Казахської РСР.

З березня 1956 до 1969 року — заступник голови планової комісії виконавчого комітету Ленінградської обласної ради депутатів трудящих.

Потім — персональний пенсіонер у Ленінграді (Санкт-Петербурзі).

Помер 27 червня 1994 року. Похований на Волковському православному цвинтарі Санкт-Петербурга.

Нагороди

• орден Леніна (21.04.1939)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст.
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• Турко Иосиф Михайлович (рос.)
• Турко Иосиф Михайлович (рос.)