Туні́ський похі́д (ісп. Jornada de Túnez, нім. Tunisfeldzug) — військова кампанія 1535 року, що проводилася силами коаліції християнських держав з метою завоювання Туніса. До коаліції входили Священна Римська імперія, Кастилія (Іспанія), Португалія, Генуя, Папська держава і мальтійські лицарі. Походом командував імператор Карл V. Здійснювалася на підтримку Туніського султанату, який втратив свою столицю 1534 року у війні з Османами. Коаліції протистояв османський флот і гарнізон, якими командував Хайр ад-Дін Барбаросса. На боці християн виступали Хафсіди; Османів підтримувала Франція. 1 червня великий флот Карла V розбив Барбароссу на морі. Португальські кораблі прорвали тараном ланцюги, що захищали Туніську гавань, і зайняли Голету. Незабаром християнські війська здобули Туніс штурмом, винищивши 30 тисяч захисників, військових і цивільних, а також визволивши з рабства 9 тисяч християн-невільників. Барбаросса втік до Алжиру. Карл V відновив Мулея Хасана султаном Туніса, за що той став данником Габсбургів.

Туніський похід
Османсько-габсбурзькі війни, османсько-португальські війни
Battle of Tunis 1535 Attack on Goletta.jpg
Атака Голети
Координати: 36°48′ пн. ш. 10°10′ сх. д. / 36.800° пн. ш. 10.167° сх. д. / 36.800; 10.167
Дата: червнеь 1535
Місце: Туніс
Результат: перемога коаліції
Територіальні зміни: Туніс став данником Габсбургів
Сторони
Коаліція

Туніський султанат

Османська імперія
Франція
Командувачі
Карл V
Луїш Безький
Хайр ад-Дін Барбаросса
Військові сили
60.000 вояків
398 кораблів
84 судна
Втрати
невідомо 30.000 убитих

ПідготовкаРедагувати

Африканська авантюра Габсбургів була спровокована діями знаменитого пірата Хайр ад-Діна Барбаросси, який закріпився на території сучасного Тунісу, звідки за сприяння французької корони під час регулярних вилазок спалював та грабував міста на узбережжі Італії.

Вкрай релігійний імператор Карл V, пам'ятаючи про досягнення своїх пращурів, католицьких королів, у боротьбі з «невірними», оголосив «хрестовий похід» проти турків. Він зібрав 30 тисяч солдат, заручився підтримкою генуезького флоту та винайняв у мальтійських лицарів найбільший корабель того часу, що мав назву «Санта-Анна».

Габсбурги в АфриціРедагувати

Основною подією туніської експедиції була тривала й кровопролитна облога фортеці Голетта, після взяття якої почалось майже поголівне винищення мусульманського населення. Місцевий хафсідський правитель був змушений визнати імператора своїм сюзереном, а в портовій Голетті було встановлено іспанський гарнізон. Такий стан справ зберігався до 1569 року, коли алжирський бей Улудж Алі відвоював у іспанців Туніс.

Вже за чотири роки після перемоги при Лепанто дон Хуан Австрійський знову витіснив «сарацинів» з околиць Голетти. Він сподівався перетворити цю частину Магрибу на перше на півночі Африки християнське королівство і, поклавши на свою голову корону цієї держави, взятись за реконкісту на зразок тієї, з якої свого часу народилась Португалія. Протидія власного брата, Філіпа II, змусила його облишити ці плани.

Край африканській конкісті поклала 1574 року Османська імперія. Султан направив до Тунісу флот, яким командували Улудж Алі і Сінан-паша. Вони змістили покірну іспанцям Хафсідську династію. Хуан Австрійський відплив на допомогу іспанському гарнізону з Сицилії, він запізнився внаслідок шторму. Під його командуванням перебував майбутній письменник Сервантес, за свідченнями якого полонені в Голетті християни завершили своє життя рабами на турецьких галерах.

ПідсумокРедагувати

Плани завоювання Африки вкотре стали для іспанської корони коштовною невдачею. Одна лише первинна експедиція Карла V коштувала не менше за мільйон дукатів. Подальші зусилля з утримання Голетти змушували християнніших монархів влізати у борг до Фуггерів та інших банківських домів. За рік після залишення Голетти іспанська корона оголосила про своє банкрутство, внаслідок якого пішла на поступки повсталим нідерландцям.

ДжерелаРедагувати

  • James D. Tracy. Emperor Charles V, Impresario of War. Cambridge University Press, 2002. ISBN 0-521-81431-6.
  • Roger Crowley. Empires of the Sea: The Siege of Malta, the Battle of Lepanto, and the Contest for the Center of the World. Random House, 2009. ISBN 0-8129-7764-5.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туніський похід (1535)