Відкрити головне меню
Алжирський еялет на карті імперії (1609).

Алжи́рський еяле́т (осман. ایالت جزاير غرب, Eyalet-i Cezayir-i Garb, «Край Західних Островів») — еялет (край) Османської імперії у 15331830 роках. Охоплював територію сучасного Північного Алжиру, переважно землі середземноморського узбережжя. Адміністративний центр — Алжир. Оплот імперії в районі Магрибу[1]. Виконував роль османської бази для нападу на європейські кораблі у Західному Середземномор'ї. Місце підготовки для воєн з мусульманськими династіями Заянідів і Хафсідів, а також іспанськими володіннями у Африці. Центр берберських піратів і работоргівлі. Керувався султанськими намісниками — бейлербеями (15181570), пашами (15701659), агами (16591671) і деями (16711830). 1808 року населення еялету становило близько 3 мільйонів осіб, з них лише 10 тисяч турків або туркомовних[2]. Знищений у ході французького завоювання Алжиру 1830 року. На місці еялету була створена французька колонія Алжир.

Зміст

НазваРедагувати

  • Алжирський еялет
  • Османський Алжир (англ. Ottoman Algeria)
  • Алжирське намісництво (англ. Regency of Algiers)
  • Алжирський султанат (для 15171533 років)
  • Алжирське бейлербейство (тур. Cezayir Beylerbeyliği; для 15331570 років)
  • Алжирське пашство (англ. Pashalik of Algeria; для 15701659 років)
  • Алжирське действо (англ. Algerian deylik; для 16711830 років)

УправителіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Abun-Nasr, Jamil (20 August 1987). A history of the Maghrib in the Islamic period. Cambridge University Press. с. 151ff. ISBN 978-0-521-33767-0. Процитовано 24 October 2010. 
  2. Isichei, Elizabeth Isichei (1997). A history of African societies to 1870. Cambridge University Press. с. 263. ISBN 0-521-45444-1. Процитовано 24 October 2010. 

ДжерелаРедагувати