Трьохсвятительська церква (Лемеші)
Трьохсвятительська церква — кам'яна церква, яка розташована у с. Лемеші, Козелецького району, Чернігівської області. Вона є найпершим і найвидатнішим представником храму тетраконхового типу в Україні.[1]
Трьохсвятительська церква | |
---|---|
Церква в селі Чернігівська область | |
50°59′44.50″ пн. ш. 31°08′21.70″ сх. д. / 50.9956944° пн. ш. 31.1393611° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Чернігівська область |
Конфесія | православна |
Тип | церква |
Тип будівлі | церква |
Автор проєкту | достеменно невідомий |
Засновник | Олексій Розумовський |
Перша згадка | 1766 |
Дата заснування | 1755 |
Початок будівництва | 1755 |
Побудовано | 1760 |
Прибудови | Дзвіниця |
Стан | задовільний |
Медіафайли у Вікісховищі |
Назва
ред.Назва храму відсилає нас до Свята Трьох Святителів.
Архітектура
ред.Храм створений в стилі бароко, стіни складені із цегли. У плані церква являє собою тетраконх, який увінчаний куполом на напівциркульному барабані. Головна тема фасадів — конха зі спокійним ритмом пілястр тосканського ордера. Пілястри ділять стіни, які увінчані карнизами з тригліфами на фризах. Стіни основного масиву споруди з розкрепованими кутами, акцентованими пілястрами, увінчані фронтонами, розірваними в куту карниза і вписаними в атиковий пояс. Прямокутні отвори апсид оформлені простими широкими наличниками із замковими каменями.
На основному масиві будівлі розташовані вісім невеликих овальних вікон, по одному в розриві фронтонів. Багатством декоративної обробки відрізняється барабан, створений у тому ж архітектурно-художньому ключі, що і сама будівля. ЇЇ циліндрична будова прокреслена спареними пілястрами. Поставлені на загальний цокольний пояс, вони підтримують атиковий пояс верхівки з трикутними фронтонами. Підфризовий поясок барабана обрамляє півциркульні вікна.[2]
Архітектурні деталі фасадів свідчать про поступовий відхід від барокових і наближення до класичних форм, що відбувалися в Україні у ІІ-й половині XVIII ст.[3] У стилістичному відношенні вона знаменує перехід від бароко до класицизму.[1]
Історія
ред.Церква була збудована на замовлення і коштом графа Олексія Розумовського над могилою його батька Григорія Розума.[1] Автор храму, зведеного у 1755 році над могилою Григорія Розума, достеменно невідомий. Є три варіанти: або це Андрій Квасов, або Семен Карін, або Іван Григорович-Барський.[4] На початку церква задумувалася як ротонда, стовп і башта.[5]
Будівництво розпочалося у 1755 р., храм освячено у 1760 р. Цього ж року був встановлений чотириярусний іконостас у стилі рококо. У ньому були ікони, виконані художником А. Воскобойниковим.[1]
Хоч, за церковними документами, замовником храму був Олексій Розумовський, за будівництвом, швидше за все, наглядала його мати Наталія Дем'янівна.[6]
Церква була названа в ім'я трьох святителів — Григорія Богослова, Василія Великого та Івана Золотоустого — Григорій Богослов був патроном Григорія Розума.[6]
У 1865 р., за проектом архітектора А. Куцевича було прибудовано західний притвор із дзвіницею, при цьому розібрано західну конху. У 1913—1914 рр. на запрошення нащадка графа Каміля Розумовського та замовлення Російського археологічного товариства над реставрацією іконостасу та в інтер'єрі працювали видатні українські митці Михайло Бойчук, його дружина Софія Налепинська-Бойчук та Тимофій Бойчук. Реставрація не завершилася через початок Першої світової війни.[1]
Церковний іконостас і розписи Михайла Бойчука були знищили у радянські часи[4]
До 1980 року храм виконував функції складу міндобрив, а реставрувати його почали тільки тому, що він стояв недалечко від траси Київ-Чернігів, якою у 1980-му мали нести Олімпійський вогонь.[4]
Інтер'єр
ред.У східній апсиді збереглися фрагменти олійного розпису XVIII-XIX ст.[3] Церква не має своїх старих ікон. У храмі знаходиться ікона Трьох Святителів, подарована нащадками Розумовських, які приїжджали на свою історичну батьківщину.[1]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
- ↑ Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984.
- ↑ а б Духовні святині Чернігівщини. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 30 березня 2014.
- ↑ а б в Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 30 березня 2014.
- ↑ Замки та храми України. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
- ↑ а б Горностаев Ф. Ф. Дворцы и церкви Юга. М: Образование, — 1914. (рос.)
Див. також
ред.Джерела
ред.- Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — 336с. (рос.)
- Васильчиков А. Л. Семейство Разумовских. — M,, 1869. — С. 8 (рос.)
- Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
- Горностаев Ф. Ф. Дворцы и церкви Юга. — М., 1914. — С. 48 (рос.)
- Горностаев Ф. Трехсвятительская церковь в Лемешах // Труды XIV археологического създа в Чернигове 1908. — М., 1911. — Т. 3. — С. 182 (рос.)
- Грабарь И. История русского искусства: история архитектуры. Петербургская архитектура в 18 — 19 вв. — М., Т. 3. — С. 242—243 (рос.)
- З історії української реставрації. — К.: Українознавство, 1996 р., с. 161—166
- Ернст Ф. Київ. Провідник. — К., 1930. — С. 620
- Логвин Г. Н. По Україні. — К., 1968. — С. 145
- Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. — К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам'яток
- Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 105
- Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» № 970 від 24.08.1963 р.
- Холостенко М. Растреллі і його школа на Україні // АРУ, 1938. — № 7. — С. 29
- Холостенко М. Іван Григорович-Барський зодчий Києва //АРУ, 1940. — № 11. — С. 16
- ЦДІА України. — Ф.57. — Оп. 1. — Спр. 392. — Арк. 414—420