Відкрити головне меню

Трьохсвятительська церква (Лемеші)

Трьохсвятительська церква — кам'яна церква, яка розташована у с. Лемеші, Козелецького району, Чернігівської області. Вона є найпершим і найвидатнішим представником храму тетраконхового типу в Україні.[1]

Трьохсвятительська церква
Церква в селі Чернігівська область
Церква в селі Чернігівська область
50°59′44″ пн. ш. 31°08′21″ сх. д. / 50.9956944° пн. ш. 31.1393611° сх. д. / 50.9956944; 31.1393611Координати: 50°59′44″ пн. ш. 31°08′21″ сх. д. / 50.9956944° пн. ш. 31.1393611° сх. д. / 50.9956944; 31.1393611
Країна Україна Україна
Місто Чернігівська область
Конфесія православна
Тип церква
Тип будівлі церква
Автор проекту достеменно невідомий
Засновник Олексій Розумовський
Перша згадка 1766
Дата заснування 1755
Будівництво 17551760 роки
Прибудови Дзвіниця
Стан задовільний
Трьохсвятительська церква у Вікісховищі?

НазваРедагувати

Назва храму відсилає нас до Свята Трьох Святих

АрхітектураРедагувати

Храм створений в стилі бароко, стіни складені із цегли. У плані церква являє собою тетраконх, який увінчаний куполом на напівциркульному барабані. Головна тема фасадів — конха зі спокійним ритмом пілястр тосканського ордера. Пілястри ділять стіни, які увінчані карнизами з тригліфами на фризах. Стіни основного масиву споруди з розкрепованими кутами, акцентованими пілястрами, увінчані фронтонами, розірваними в куту карниза і вписаними в атиковий пояс. Прямокутні отвори апсид оформлені простими широкими наличниками із замковими каменями.

На основному масиві будівлі розташовані вісім невеликих овальних вікон, по одному в розриві фронтонів. Багатством декоративної обробки відрізняється барабан, створений у тому ж архітектурно-художньому ключі, що і сама будівля. ЇЇ циліндрична будова прокреслена спареними пілястрами. Поставлені на загальний цокольний пояс, вони підтримують атиковий пояс верхівки з трикутними фронтонами. Підфризовий поясок барабана обрамляє півциркульні вікна.[2]

Архітектурні деталі фасадів свідчать про поступовий відхід від барокових і наближення до класичних форм, що відбувалися в Україні у ІІ-й половині XVIII ст.[3] У стилістичному відношенні вона знаменує перехід від бароко до класицизму.[1]

ІсторіяРедагувати

Церква була збудована на замовлення і коштом графа Олексія Розумовського над могилою його батька Григорія Розума.[1] Автор храму, зведеного у 1755 році над могилою Григорія Розума, достеменно невідомий. Є три варіанти: або це Андрій Квасов, або Семен Карін, або Іван Григорович-Барський.[4] На початку церква задумувалася як ротонда, стовп і башта.[5]

Будівництво розпочалося у 1755 р., храм освячено у 1760 р. Цього ж року був встановлений чотириярусний іконостас у стилі рококо. У ньому були ікони, виконані художником А. Воскобойниковим.[1]

Хоч, за церковними документами, замовником храму був Олексій Розумовський, за будівництвом, швидше за все, наглядала його мати Наталія Дем'янівна.[6]

Церква була названа в ім'я трьох святителів — Григорія Богослова, Василія Великого та Іоана Златоуста — Григорій Богослов був патроном Григорія Розума.[6]

У 1865 р., за проектом архітектора А. Куцевича було прибудовано західний притвор із дзвіницею, при цьому розібрано західну конху. У 1913—1914 рр. на запрошення нащадка графа Каміля Розумовського та замовлення Російського археологічного товариства над реставрацією іконостасу та в інтер'єрі працювали видатні українські митці Михайло Бойчук, його дружина Софія Налепинська-Бойчук та Тимофій Бойчук. Реставрація не завершилася через початок Першої світової війни.[1]

Церковний іконостас і розписи Михайла Бойчука були знищили у радянські часи[4]

До 1980 року храм виконував функції складу міндобрив, а реставрувати його почали тільки тому, що він стояв недалечко від траси Київ-Чернігів, якою у 1980-му мали нести Олімпійський вогонь.[4]

Інтер'єрРедагувати

У східній апсиді збереглися фрагменти олійного розпису ХVIII-ХІХ ст.[3] Церква не має своїх старих ікон. У храмі знаходиться ікона Трьох Святителів, подарована нащадками Розумовських, які приїжджали на свою історичну батьківщину.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
  2. Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984.
  3. а б Духовні святині Чернігівщини
  4. а б в Україна Інкогніта
  5. Замки та храми України
  6. а б Горностаев Ф. Ф. Дворцы и церкви Юга. М: Образование, — 1914.рос. 

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — 336с. рос. 
  • Васильчиков А. Л. Семейство Разумовских. — M,, 1869. — С. 8 рос. 
  • Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
  • Горностаев Ф. Ф. Дворцы и церкви Юга. — М., 1914. — С. 48 рос. 
  • Горностаев Ф. Трехсвятительская церковь в Лемешах // Труды XIV археологического създа в Чернигове 1908. — М., 1911. — Т. 3. — С. 182 рос. 
  • Грабарь И. История русского искусства: история архитектуры. Петербургская архитектура в 18 — 19 вв. — М., Т. 3. — С. 242—243 рос. 
  • З історії української реставрації. — К.: Українознавство, 1996 р., с. 161—166
  • Ернст Ф. Київ. Провідник. — К., 1930. — С. 620
  • Логвин Г. Н. По Україні. — К., 1968. — С. 145
  • Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. — К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам'яток
  • Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 105
  • Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» № 970 від 24.08.1963 р.
  • Холостенко М. Растреллі і його школа на Україні // АРУ, 1938. — № 7. — С. 29
  • Холостенко М. Іван Григорович-Барський зодчий Києва //АРУ, 1940. — № 11. — С. 16
  • ЦДІА України. — Ф.57. — Оп. 1. — Спр. 392. — Арк. 414—420