Квасов Андрій Васильович


Андрій Васильович Квасов (1720? — після 1770) — визначний російський архітектор середини XVIII століття. У Царському Селі будував Великий Царськосільський палац.

Андрій Васильович Квасов
Андрій Васильович Квасов
Народження 1720(1720)
Смерть 1770(1770)
Країна Російська імперія
Діяльність архітектор, містобудівник
Праця в містах Козелець, Глухів, Пушкін
Архітектурний стиль архітектура бароко
Найважливіші споруди Великий Царськосільський палац у Пушніні

В Україні відомі його споруди в Козельці, Батурині, та Глухові.

Маловідома біографіяРедагувати

Архітектор належить до діячів з маловідомою дотепер біографією. Не встановлено точно місяць і рік народження, дата смерті.

В 1755, коли архітектор Квасов жив на українських землях, його звинувачували в покритті російських солдатів, що зґвалтували сестру одного з козаків Київської сотні. В історичному архіві Києва досі зберігається «Справа про передачу на розгляд Київської полкової канцелярії скарги козака Козелецької сотні Київського полку Андрія Корсуна на капітана і архітектора Квасова за покриття солдатів, які по-звірячому згвалтували сестру Корсуна» (фонд №51, опис №1, справа №1428).[1]

Він сформував першу українську архітектурну школу, котру можна назвати Глухівською. За проектами Андрія Квасова протягом 17661769 рр. було споруджено дві нові муровані брами в Глухові — Київську і Московську. Останньою його роботою був Собор Різдва Богородиці в Козельці.

 
Собор Різдва Богородиці (Козелець)

З архівних джерел відомо щонайменше про двох учнів архітектора. Навички будівничого у Квасова опановували

З архітектурною і керівною діяльністю М. К. Мосципанова пов'язують створення відомого своїм складним розплануванням палацу Рум'янцева в садибі Вишеньки та первісний палац в садибі Качанівка (за проектом Карла Бланка). Архітектура погано забезпечувала фінансами будівничих наприкінці 18 ст. Обидва учні А. Квасова були вимушені покинути її і займатися — Мосципанов заробляв військовою та громадянською службою, а Ф. Савич був примушений служити канцеряристом в Глухові через бідність і неспроможність завершити освіту в Москві чи Петербурзі.

 
Київська брама міської фортеці в Глухові

Будівлі, пов'язані з КвасовимРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • История искусства народов СССР, М, 1976,глава «Искусство Украины». (рос.)
  • Всеобщая история искусств, т 4,М, 1963, глава «Искусство Украины». (рос.)

Див. такожРедагувати