Відкрити головне меню
Так званий Троїцький розкоп.Великий Новгород, Гончарний кінець.

Троїцький розкоп (рос. Троицкий раскоп) — археологічна пам'яка в місті Великий Новгород, розташована в Гончарному (Людиному кінці).

Зміст

НазваРедагувати

Археологічна пам'ятка отримала власну назву від церкви Святої Трійці, що розташована неподалік на вулиці Троїцько-Пробойна. Це старовинний, південно-західний район міста — Людин або Гончарний кінець. Первісна церква виникла тут ще 1365 року.

Історія пам'яткиРедагувати

Розкопки почалися на цій земельній ділянці 1973 року. Їх керівником був Янін Валентин Лаврентійович. До війни 1941—1945 років розкопок на цій території ніколи не проводили. Земельну ділянку забудували двома кам'яними будівлями, одна з яких проіснувала тут до 1976 року. Інший будинок зник, а на земельній ділянці створили городи. Це дещо пошкодило верхні культурні шари, які залишились неушкодженими лише на західній ділянці. Найдавніший культурний шар на ділянці датують 20-30-ми роками 10 століття н.е.

Археологічні знахідки на ділянціРедагувати

 
Псалом 75, початок. Новгородський кодекс.

Археологічні знахідки на Троїцькому розкопі приємно здивували багатобарвністю і науковою вартістю. Серед знахідок - побутові речі, посуд, військовий та сільськогосподарський реманент. Адже на ділянці впродовж існувало більше двадцяти міських садиб 11—14 століть. Унікальна знахідка Новгородського кодексу 11 століття ( чотирьох дерев'яних стулок з покриттям воском) спонукала дослідників визнати тут також існування школи, яку наказав заснувати ще 1030 року князь Ярослав Мудрий. Новгородський кодекс на початок 21 століття став найдавнішою слов'янською книгою на теренах Росії.

Саме на Троїцькому розкопі знайдена садиба художника— іконописця 11 століття Олисея Гречина. Гречин — це прізвисько, що наводить на думку, що митець був греком з Візантії. Але відомі випадки, коли гречином іронічно кликали і місцевих мешканців. Саме на Троїцькому розкопі було знайдено більше чотирьох сотень нових берестяних грамот. Ще влітку 2010 року культурний шар 12 - 13 століть подарував науковцям 1000-ну берестяні грамоту, віднайдену в Великому Новгороді.[1].

Свята і музеєфікаціяРедагувати

Троїцкий розкоп донині діючий. Загальна площа розкопу збільшена з первісних 320 м² до 800 м²[2]

З 2008 року Троицкий раскоп став музеєфікованим об'єктом, де проводять екскурсії ( з 11 червня до 17 вересня щоденнно, окрім понеділка ). За підрахунками «Центру розвитку туризму «Красная Изба» за період 20082010 років Троїцький розкоп відвідали 6637 туристів.

З літніх місяців 2008 року на ділянці раскопа запрацював «Театр часу» — це експозиція просто неба з дозволом для відвідувачів під наглядом керівництва спускатися на материковий шар, тобто на рівень ґрунту, котрий мало місто на 10 століття н.е.[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела і посиланняРедагувати

  • http://www.russiancity.ru/books/b39.htm (В.Л. Янин, М.X. Алешковский «Происхождение Новгорода (к постановке проблемы)» )
  • Никитина Ю. И. Софийский Собор // Туристу о Новгороде. — Л.: Лениздат, 1972 (рос)
  • Б. А. Колчин, А. С. Хорошев, В. Л. Янин Усадьба новгородского художника XII в., М., 1981 (рос)