Троценко Віктор Карпович

Ві́ктор Ка́рпович Троце́нко (13 травня 1888 — 1978) — український архітектор.

Віктор Карпович Троценко
Народження 13 травня 1888(1888-05-13)
Смерть 1978(1978)
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія УРСР
Навчання Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Харків
Містобудівні проєкти Харків, Дніпропетровськ, Макіївка
Заклад Харківська державна академія дизайну та мистецтв

БіографіяРедагувати

Народився в селі Нижня Сироватка Сумської області, спеціальної освіти не здобув, з 1909 року працював техніком-креслярем при відомих архітекторах Харкова. Вивчав народну архітектуру Слобожанщини.

1914 року розробив проект вокзалу в Новомосковську, брав участь в конкурсі на пам'ятник Миколі Лисенку в Києві у 1913 році. В 1924 р. отримав звання архітектора у Харківському художньому інституті, де згодом почав викладати. Брав активу участь в забудові та реконструкції післяреволюційного Харкова. Був автором ідеї композиції колишньої площі ім. Дзержинського (переможець конкурсу). Проектував робітничі поселення для Харкова, Дніпропетровська, Макіївки, школи та лікарні на Донбасі та у Кривому Розі, будинки-комуни.

Працював переважно у галузі житлового будівництва з урахуванням особливостей народної архітектури: житлові будинки на Донбасі і Криворіжжі, павільйон «Україна» на першій Всеросійській Сільсько-Господарській виставці в Москві (1923); забудова робітничого селища Харківського паровозобудівного заводу (1924), у співавторстві з В. Пушкарьовим Червонозаводський театр у Харкові (1931—1938) та ін. Статті в журналі «Архітектура Радянської України»; спільно з С. Таранушенком кн. «Хата по Єлисаветинському провулку в Харкові» (1921), «Старі хати Харкова» (1922).

Брав участь у роботах з проектування Театру масового музичного дійства на вул. Сумській (не побудовано). Мав публікації у професійному друку з використання історичної спадщини. Основні його проекти в Харкові, що були втілені в життя:

  • Робітниче поселення Харьківського тракторного заводу на Московському проспекті (збереглось частково, будинки-коттеджі, 1923—1924 гг.).
  • Рабітниче поселення на вул. Плеханівській (збереглось частково, 1923 — 1924 гг.).
  • Будинок-комуна на вул. Студентській (реконструйований).
  • Житловий будинок на вул. Плеханівській, 39
  • Житловий будинок на вул. Мироносицькій, 91
  • Реконструкція міського будинку на пл. Тевелєва (нині пл. Конституції, будова Міської Ради).
  • Реконструкція оперного театру на вул. Римарській, 21.
  • Реконструкція Червонозаводського театру (Палац культури заводу ХЕМЗ) на Московскому пр., 94.

Роки війни архітектор перебув у Харкові. За це його у повоєнний час буде покарано ув'язненням та висилкою до Сибіру, де він також працює архітектором і цим врятується від загибелі.

ЛітератураРедагувати