Трофимук Мирослав Степанович

Мирослав Степанович Трофимук (нар. 5 травня 1960, Львів) — український історик літератури, неолатиніст, перекладач, лексикограф. Кандидат філологічних наук. Член Асоціації українських письменників.

Трофимук Мирослав Степанович
Мирослав Трофимук, 2009
Народився	5 травня 1960(1960-05-05) (63 роки) Львів, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	мовознавець, історик літератури, перекладач, лексикограф
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Членство	Асоціація українських письменників
Батько	Трофимук Степан Михайлович

Біографія

Народився в родині історика літератури Степана Трофимука.

Навчався у Львівській спеціалізованій школі № 8 з викладанням низки предметів німецькою мовою.

У 1982 році закінчив філологічний факультет державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «класична філологія». По закінченню університету — спеціалізація неолатиністика, історія й теорія літератури, культурологія, лексикографія, перекладознавство.

Робота:

• 1982—1985 — лаборант кафедри іноземних мов Львівського державного медичного університету. За сумісництвом — викладач кафедри латинської мови Львівського медуніверситету.
• 1985—1988 — аспірант відділу давньої української літератури Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР (Київ). За сумісництвом — викладач кафедри латинської мови Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
• 1988—1989 — пожежно-сторожовий охоронець львівського музею історії релігії та атеїзму.
• 1989—1990 — старший лаборант Карпатської постійнодіючої археологічно-архітектурної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР.
• 1990 — захистив кандидатську дисертацію з проблем теорії літератури епохи бароко: «Антична література у курсах словесності Києво–Могилянскої академії (XVII—XVIII ст.)».
• 1990—1996 — науковий співробітник відділу літератури Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України. За сумісництвом — викладач кафедри латинської мови Львівського державного медичного університету (1991).
• 1995—2004 — засновник (спільно з Олександрою Трофімчук) та директор Інституту неолатиністики при Львівській богословській академії.
• 1996—1997 — викладач латинської та грецької мов Колегії імені Патріарха Мстислава УАПЦ (Харків).
• 1998—1999 — викладач латинської мови у вищому навчальному закладі УГКЦ — львівській Архиєпархіяльній семінарії Святого Духа.
• 2003—2005 — доцент кафедри класичних мов Українського католицького університету у Львові.

Обкладинка книги: Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. Твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. — К.: 2006. — 736 с.

Автор півтори сотень публікацій за тематикою дослідження: монографії, наукових статей, поетичних і прозових перекладів з польської, латинської, німецької мов, власних творів. Офіційний опонент на захистах дисертацій.

Доробок

Автор і упорядник серії видань, присвячених політичній діяльності та літературній творчості гетьмана Пилипа Орлика, один із авторів Нової академічної історії української літератури у 12 томах. Автор монографії «Поетика епохи Мазепи». Співавтор латинсько-українського словника. Співупорядник Антології латиномовної поезії України.

Статті і власні твори, переклади друкувалися у періодиці, зокрема у журналах «Дзвін» («Жовтень»), «СіЧ», Записки НТШ, Захоплення — поетична, прозова творчість.

Обкладинка книги: Латинсько–український словник. — Львів: Вид–во ЛБА, 2001. — VIII + 694 с. (у співавторстві з Олександрою Трофимук).

Книжкові видання

• Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 р. /Пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимука; Передм. та загальна наукова редакція О.Пріцака; Післяслово О. П. Трофимук та М. С. Трофимука. — К.: Веселка, 1994. — 77с.
• Конституція Української гетьманської держави. 1710 р. (староукраїнською, латинською, українською та англійською мовами). Видання подарункове.–Київ–Львів, 1997.–160 с.
• Латинсько–український словник. — Львів: Вид–во ЛБА, 2001. — VIII + 694 с. (у співавторстві з Олександрою Трофимук).
• Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. Твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. — К.: 2006. — 736 с.
• Поетика епохи Мазепи: монографія. — Львів: СПОЛОМ, 2009. — 224 с.
• Латиномовна література України XV—XIX ст.: жанри, мотиви, ідеї: монографія / М. С. Трофимук. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. — 380 с.

Вибрані статті

• Антична теорія словесності в поетиках Києво–Могилянської академії XVII—XVIII ст. // Рад. літературознавство, 1989. — № 4. — С. 61-70.
• Вплив творчості Марціала на зародження і розвиток теорії української літератури (На матеріалі курсів словесності Києво–Могилянської академії XVII—XVIII ст.) // ЗНТШ. — Т.CCXXI. — Львів, 1990. — С. 21-32.
• Творчість Верґілія — джерело літературно–теоретичних знань в Україні // ЗНТШ. –Т.CCXXVIII. — Львів, 1990. — С.22-35.
• Поради стороннього, або чи класична класика у Львові // Дзвін. — 1991. — № 12. — С. 139—143.
• Інститут неолатиністики — утопія чи реальність? // Сучасність. — 1994. — № 5. — С.155-157.
• Алоїз Блюмауер та Іван Котляревський. До постановки проблеми // Українська література в Австрії, австрійська в Україні (Матеріали міжнародного симпозіуму). — К., 1994. — С. 16-20.
• Два початки нової української літератури? («Енеїда» Івана Котляревського та «Руська трійця») // Шашкевичіана (Нова серія). — Випуск 1–2. — Львів–Броди–Вінніпеґ, 1996, — С. 149—153.
• Творча спадщина Горація — ґрунт для розвитку літературно–теоретичних знань в Україні // ЗНТШ. — Т.CCXLVI. — Львів, 2003. — С. 37-56.
• Українська польськомовна поема з кінця XVI ст. // Українсько–польські контексти доби Бароко. Київські полоністичні студії, Т. IV. — К., 2004, С. 223—235.
• Новолатинська філологія в Україні–Гетьманщині // Pagine de ucrainistica europea (a cura di Giovanna Brogi Bercoff e Giovanna Siedina), (Universita degli studi di Milano AISU, «Ivan Mazepa and his follovers. State ideology, history, Religion, literature, culture». Gargnano del Garda (Italy) — May 7 — 11, 2002 // Mazepa e il suo tempo: Storia, cultura, societa, a cura di Giovanna Siedina, Alessandria, 2005, P. 577—589.
• Латиномовна література в оцінці Івана Франка (На матеріалі зауваг про твір «Roxolania» Себастіяна Фабіяна Кленовича) // ЗНТШ, Т.CCL (Праці філологічної секції). — Львів, 2005. — С. 548—559.
• Еволюція поняття «богохранимості» у XVII ст. // Антипролог: збірник наукових праць, присвячених 60–річчю члена–кореспондента НАН України Миколи Сулими. — К., 2007. — С. 284—297.
• Перша друкована поема про Україну: українська латиномовна література до і після Сковороди // Григорій Сковорода — духовний орієнтир для сучасності (Наукові матеріали XIII Сковородинівських читань) У 2 книгах. — К., 2007 — С. 266—282.
• Дмитро Туптало: «Епістолії многомовнії» // Дмитро Туптало у світі українського бароко: Збірник наукових праць. [У надзаг.: *Львівська медієвістика. — Вип. 1]. — Львів, 2007. — С. 266—289; (у співавторстві з Олександрою Трофимук).
• «Роксоланія» Себастіяна Фабіяна Кленовича в оцінці Івана Франка // Франкознавчі студії: Четвертий випуск. — Дрогобич, 2007. — С. 385—395.
• Roxolania Sebastiani Fabiani Acerni у контексті українського літературного процесу // Ukraina. Teksty i konteksty: Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Stefanowi Kozakowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin. Pod redakcją Bazylego Nazaruka, Walentyny Sobol, Wolodymyra Alexandrowycza. — Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego. — Warszawa, 2007. — С. 77-90.
• Кореляція ренесансної доктрини українським християнським світоглядом (на матеріалі курсів поетики Києво–Могилянської академії) // Sacrum і Біблія в українській літературі /За ред. Ігоря Набитовича. — Люблін, 2008. — С. 115—121.
• Неолатиністична проблематика у працях Івана Франка // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: Матеріали Міжнародного наукового конгресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня — 1 жовтня 2006 р.). — Львів, Видавничий центр *Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. — Т. 1. — С. 400—409.
• Захистити авторське право: відкритий лист до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина // Літературна Україна. — 2010. — № 36 (5368). — 7 жовтня. — С. 3.

Обкладинка книги: Конституція Української гетьманської держави. 1710 р. (староукраїнською, латинською, українською та англійською мовами). Видання подарункове.–Київ–Львів, 1997. — 160 с.

Публікації власних творів

• Actus acutus (новела) // Фіра (Львів). — 1991. — Ч. 1. — C. 10-12.
• Неновела (новела) // Лель (Київ). — 1992. — № 1. — C. 55.
• Скерцо фа–дієз мажор (новела) // Лель (Київ). — 1992. — № 5. — C. 35-37.
• Пам'ять дзеркал (добірка поетичних творів) // Дзвін. — Ч. 5–6. — Львів, 2002. — С. 15-20.
• Підбірка новел // Королівський ліс: Альманах кохання / Упоряд. І.Лучук. — Кн. 2 . — Л.: ЛА Піраміда", 2002. — 376 с. з іл.
• Інлірика [Шурпіт Коц], підбірка ліричної поезії // «Ї»: Незалежний культурологічний часопис, Ч. 33*: Еротика, травень, 2004, С. 28-31.
• Вовчиця [Шурпіт Коц], новела // «Ї»: Незалежний культурологічний часопис, Ч. 33: Гендер, ерос, порно, травень, 2004, С. 278—281.
• Actus acutus (Підбірка новел) // Дзвін, № 7 (777), липень 2009. — С. 91-98.

Переклади

• Епіграми Івана з Туробіна, русина / пер. з латин. // Українська поезія XVI ст. — К., 1987.
• «Pacta et constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis…» // Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 р. /Пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимука; Передм. та загальна наукова редакція О.Пріцака; Післяслово О. П. Трофимук та М. С. Трофимука. — К.: Веселка, 1994. — 77 с.
• Станіслав Оріховський. Про турецьку загрозу Слово перше. / Пер. з латин. // Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія: У 2 частинах. — Ч. 1. — К., 1995. — С. 61-87.
• Пилип Орлик. Алцід російський // Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. — К.: 2006. — С. 389—510.
• Пилип Орлик. Гіппомен сарматський // Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. — К.: 2006. — С. 511—612.
• Стефан Грабинський. Духи старого Львова. — Л.: ЛА «Піраміда», 2001.
• Дмитро Туптало. Листи / Пер. з латин. // Дмитро Туптало у світі українського бароко: Збірник наукових праць. [У надзаг.: Львівська медієвістика. — Вип. 1]. — Львів, 2007. (у співавторстві з Олександрою Трофимук).
• Переклади, опубліковані у каталозі міжнародної виставки «Україна-Швеція: на перехрестях історії (XVII—XVIII століття)»: 1 жовт. 2008 р. — 30 берез. 2009 р. м. Київ, 9 квіт. — 31 трав. 2009 р., м. Дніпропетровськ: кат. Міжнар. вист./ [уклад. Ю.Савчук]; М-во культури і туризму України, Нац. Музей історії України. — К., 2008. — 224 с.

Обкладинка книги: Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 р. /Пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимука; Передм. та загальна наукова редакція О.Пріцака; Післяслово О. П. Трофимук та М. С. Трофимука. — К.: Веселка, 1994. — 77с

Переклади на інші мови

• Olha Kuprievych, Maria A. Dolnycky. Legal pacts and constitutions on the rights and liberties of the Zaporozhian Host // Конституція Української Гетьманської держави. — Львів-Київ, 1997. — 160 с. [Переклад на англійську мову тексту Конституції 1710 р. і приміток на основі перекладу на сучасну українську мову Мирослава Трофимука: С. 129—158].
• Vladimir Hawryluk. Constitution Ukrainienne 1710: La premiere constitution en Europe. — Editions Beaurepaire Pole SaA, 2009. — 191 s. [Переклад на форанцузьку мову тексту Конституції 1710 р. і приміток на основі перекладу на сучасну українську мову Мирослава Трофимука: С. 25-62; 95-167].

Фільм

З нагоди виходу у світ книги «Конституція Української гетьманської держави. 1710 р.» на ЛТРК знято півгодинний фільм «Шлях до свободи» (про Конституцію 1710 р. й Пилипа Орлика — співавтора й головного редактора цього документу). Фільм періодично демонструється на ЛТРК. Автор сценарію О.Трофимук, інтерв'юер, співредактор (учасник монтажу) — М.Трофимук.

Інтерв'ю

Телебачення

• 09.1998 ЛТРК, Передача «Як много важить слово». (Інтерв'ю з приводу проблем і перспектив вивчення давньої української літератури й неолатиністики).
• 2001. ЛТРК, Передача « Як много важить слово». (Інтерв'ю з пріводу опублікування Латинсько–українського словника).
• 10.2003 телеканал «Інтер» (програма «Кримінал») створив 20–хвилинний фільм про Мазепу, Орлика та Конституцію 1710 р. за участю Мирославав Трофимука.
• 2004 Перший Національний телеканал програма «Дзеркало» передача «Іван Франко» за участю М.Трофимука й О.Трофимук.
• 28.06.2007 ЛТРК, Передача «Суспільні діалоги», присвяченій традиції українського конституціалізму; ведучий Ярослав Фейло.
• 01.10.2008 Канал 5, інформаційний ролик про відкриття міжнародної виставки «Україна — Швеція: на перехрестях історії»; ведучий Олександр Аргат.
• 31.04.2010 12 канал, ЛТРК, Програма «Діалоги», присвячена 300-річчю конституції Пилипа Орлика; ведучий Олесь Старовойт.
• 6.04.2010 Перший національний, програма «Життя триває»: 300-річчя Конституції Пилипа Орлика; ведуча Ірина Антонович.
• 17.04.2010 Перший національний, програма «Книга.ua»: сюжет про видання Конституції Пилипа Орлика, опубліковані Олександрою та Мирославом Трофимуками; ведуча Марина Бондаренко.

Радіо

• 18.09.2001. Львівське обласне радіо, передача «Скарбниця»; інтерв'ю із М.Трофимуком з приводу опублікування Латинсько–українського словника; ведуча Н.Космолінська.
• 20.09.2001. FM-радіо «Ініціатива», програма Романа Чайки «За чайком», інтерв'ю із М.Трофимуком та О.Трофимук.
• 06.2006. ЛОДР, програма «Світлиця», ведучий Зіновій Суходуб; інтерв'ю з Мирославом Трофмуком про творця першої конституції Пилипа Орлка.
• 30.06.2007. FM-радіо «Незалежність», передача «Постаті», за участі Мирослава Трофимука та Степана Трохимчука, ведуча Наталя Сук.
• 28.07.2007. Пилип Орлик — державотворець і поет: інтерв'ю із М.Трофимуком /Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Антон Марчинський.
• 06.2006. ЛОДР, програма «Світлиця», ведучий Зіновій Суходуб; серія інтерв'ю з Мирославом Трофимуком про творця першої конституції Пилипа Орлка.

Обкладинка книги: Поетика епохи Мазепи: монографія. — Львів: СПОЛОМ, 2009. — 224 с. (дизайн обкладинки: Мирослав Трофимук — молодший)

Преса

• Раїса Руденко. Інститут нової латиністики у Львові // Свобода (Український щоденник), 8.05.1996 (№ 87) (Інтерв'ю із М.Трофимуком).
• За конституцією Пилипа Орлика Україна жила чотири роки // Експрес (Львів), № 25 (28 червня — 6 липня 1997 р.) (Інтерв'ю із М.Трофимуком).
• С. В. (Вікторія Садова). Поважна наука… єрундистика // Поступ, № 141 (799), 18-19.09.2001 (інтерв'ю з приводу опублікування Латинсько–українського словника; фотографія авторів й ректора ЛБА о. д–ра. Бориса Ґудзяка).
• Історична сенсація: напередодні Дня конституції львівський історик віднайшов рукопис найстарішої у Європі конституції Пилипа Орлика // Експрес, № 92 (3457), 27.06 — 5.07 2007. (Інтерв'ю із М.Трофимуком).

Бібліографія

• Трофимук Мирослав. Бібліографія праць // Інститут Українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України. Бібліографія праць наукових співробітників, 1990—2001. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2001.
• Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України: покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (1981—2000 рр.). — Львів, 2004. — 324 с.
• Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України: покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (2001—2005 рр.) / НАН України. ЛНБ ім. В.Стефаника; Уклад. В. М. Мартинович; Авт. вступ. ст. М. М. Романюк. — Львів, 2007. — 300 с.

Відзначення

• Латинсько–український словник — четверте місце у рейтинґу Лауреати книжки року'2001, номінація «Енциклопедія» (енциклопедична література, довідкові видання). — Книжник–review, № 5, березень 2002 р.
• Пилип Орлик. Конституція, маніфести, творча спадщина. — К.,2006. — 740 с. — Друге місце у XVIII Всеукраїнського конкурсу «Книга року 2006» у номінації «Давня історія (до XVIII ст.)» Книжник–review, № 5, 2007.

Посилання

• Власна сторінка Трофимуків
• ^{[недоступне посилання з липня 2019} Пилип Орлик — державотворець і поет. (Інтерв'ю) // Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Назар Олійник.]
• Геостратегічна головоломка Гетьманщини. (Інтерв'ю) // Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Назар Олійник.
• ^{[недоступне посилання з липня 2019} Союз Мазепи і Карла XII: (Інтерв'ю) // Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Назар Олійник.]
• ^{[недоступне посилання з липня 2019} Перша європейська конституція — (Інтерв'ю) // Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Назар Олійник.]
• Перша європейська конституція — (Інтерв'ю) // Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Назар Олійник.
• ^{[недоступне посилання з липня 2019} Стаття «Іван Франко — інтерпретатор „Роксоланії“ Себастіяна Фабіяна Кленовича»]
• ^{[недоступне посилання з липня 2019} Видання на сторінці факультету журналістики ЛНУ]
• Видання на сторінці ACLS
• Деякі статті // anthropos.org.ua
• Стаття «Паспорт для русина» з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (перше латиномовне друковане видання про Україну, 1584 р.)"
• Статті на сторінці НТШ