Вікіпедія

Три ущелини

діюча ГЕС у Китаї

Гре́бля «Три уще́лини»[a] — діюча ГЕС у Китаї на річці Янцзи. Розташована поблизу селища Саньдоупін в міському окрузі Їчан провінції Хубей. Найбільша у світі електростанція (за показниками встановленої потужності), та за річним виробництвом електроенергії — 101,6 млн кВт·год (2018) (для порівняння Ітайпу — 98,6 млн кВт·год (2013))[3][4][5]

ГЕС Три ущелини
кит. 三峽大壩
кит. 三峡大坝 Редагувати інформацію у Вікіданих
30°49′26″ пн. ш. 111°00′13″ сх. д. / 30.82386° пн. ш. 111.00367° сх. д. / 30.82386; 111.00367
КраїнаКитай
АдмінодиницяSandouping Townd Редагувати інформацію у Вікіданих
Станпрацює
РічкаЯнцзи
КаскадКаскад ГЕС на Янцзи
Початок будівництва1992
В експлуатації з2003 Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2003-2012
Основні характеристики
Установлена потужність22 500 (2012)[1]  МВт
Середнє річне виробництво98 100[2](2012)  млн кВт·год
Тип ГЕСгреблева
Розрахований напір80,6  м
Характеристики обладнання
Тип турбінрадіально-осьові
Витрата через турбіни600—950  м³/с
Потужність гідроагрегатів32×700+2×50  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна водоскидна
Висота греблі181  м
Довжина греблі2335  м
Шлюз2 ланцюги × 5 камер
ЛЕП500 кВ
ВласникChina Yangtze Powerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорChina Yangtze Powerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Три ущелини. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Три ущелини
Три ущелини
Мапа
Мапа
CMNS: Три ущелини у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Контррегулятором ГЕС Три ущелини є ГЕС Гечжоуба — гідроелектростанції руслового типу з потужністю 3,15 ГВт.

Загальна характеристика

ред.

Будівництво ГЕС розпочалося у 1992 році, повне завершення будівництва та офіційне введення в експлуатацію відбулося 4 липня 2012 року[6].

Склад споруд ГЕС:

  • Гравітаційна бетонна гребля довжиною 2335 м і висотою 181 м;
  • Лівобережна пригреблева будівля ГЕС з 14 гідроагрегатами;
  • Правобережна пригреблева будівля ГЕС з 12 гідроагрегатами;
  • Правобережна підземна будівля ГЕС з 6 гідроагрегатами;
  • Двонитковий п'ятиступінчастий судноплавний шлюз (в основному призначений для вантажних суден, час проходу шлюзів близько 4:00, розміри камер 280×35×5 м);
  • Суднопідіймач (в основному призначений для пасажирських суден, вантажопідйомність 3000 т, час підйому 30 хв)

Проєктна потужність ГЕС — 22,5 ГВт. Очікуване середньорічне виробництво близько 100 млрд. кВт·год, у 2018 році було вироблено рекордні 101,6 млрд кВт·год[7]. У трьох будівлях ГЕС розміщені 34 радіально-осьових гідроагрегати потужністю 700 (основні) та 50 МВт (службові) при розрахунковому напорі 80,6 м. Після додавання підземного машинного залу кількість виробленої електрики на рік більшою мірою залежить від величини паводку на Янцзи, для спрацювання якого і призначені додаткові електрогенератори.

Напірні споруди ГЕС утворюють велике водосховище площею 1045 км², корисною ємністю 22 км³. Максимально допустима висота верхнього б'єфа над рівнем моря становить 175 м, і була вперше досягнута у 2010 році, водосховище може спрацьовуватися до 145 м. Висота нижнього б'єфа над рівнем моря становить 66 м. Таким чином, напірний рівень протягом року змінюється від 79 м до 109 м, максимум досягається в сезон літніх мусонів. Гідровузол обладнаний водоскидом пропускною спроможністю 116 000 м³/с.

При створенні водосховища було затоплено 27 820 га оброблюваних земель, було переселено близько 1,2 млн осіб. Під воду пішли міста Ваньсянь та Ушань.[8]

На кінець 2008 загальний обсяг інвестицій в проєкт ГЕС становив приблизно $24 млрд, серед яких близько $10 млрд — будівництво, стільки ж — витрати на переселення, і близько $6 млрд — відсотки з кредитів.

Електроенергія з ГЕС видається мережею ЛЕП напругою 500 кВ змінного та постійного струму. ГЕС повинна відігравати роль центру створюваної єдиної енергосистеми Китаю. Коли будівництво станції тільки починалося, то планувалося, що «Три ущелини» забезпечуватимуть 10 % потреби Китаю в електроенергії; але, енергоспоживання росло такими темпами, що, на 2014, ця цифра скоротилася до 2 %.

Особливе значення при будівництві ГЕС приділено забезпеченню судноплавства. На греблі передбачено будівництво як суднопідіймача, так і шлюзів. Суднопідіймач був уведений в експлуатацію у липні 2016 року, він призначений для пропуску в основному пасажирських суден вагою до 3000 т. Вантажні ж судна пропускаються через двониткові п'ятиступінчасті шлюзи, розраховані на судна водотоннажність до 10 000 т. Водосховище ГЕС кардинально поліпшило умови для судноплавства, вантажопотік зріс у 5—6 разів.

Економічне значення

ред.
Річне виробництво електроенергії
Рік Кількість
генераторів 		ТВт·год
2003 6 8,607
2004 11 39,155
2005 14 49,090
2006 14 49,250
2007 21 61,600
2008 26 80,812 [9]
2009 26 79,470 [10]
2010 26 84,370 [11]
2011 29 78,290 [12]
2012 32 98,100 [13]
2013 32 83,270 [14]
2014 32 98,800 [15]
2015 32 87,000 [16]
2016 32 93,500 [17]
2017 32 97,600 [18]
2018 32 101,600 [7]
2019 32 96,880 [19]

ГЕС «Санься» буде мати величезне значення для економіки Китаю, забезпечивши покриття річного зростання споживання електроенергії. Електростанція разом з ГЕС у нижньому б'єфі стане центром об'єднаної енергосистеми Китаю.

Другою функцією греблі є регулювання водного режиму Янцзи. За останні дві тисячі років згубні паводки відбувалися більше ніж двісті разів. Тільки у XX столітті катастрофічні розливи річки стали причиною загибелі близько півмільйона чоловік. ГЕС повинна частково захистити землі в нижній течії Янцзи від руйнівних повеней[8].

Також планується перекидати 5 відсотків річного стоку Янцзи в басейн Хуанхе, що вдвічі збільшить повноводність Жовтої ріки та дозволить розширити зрошувані площі в Північному Китаї[8].

Обладнання гідровузла шлюзами та освітлення водосховища поліпшило умови судноплавства у цій частині Янцзи, що дозволило збільшити загальний вантажообіг приблизно в десять разів і довести його до більш ніж 100 млн тонн різних вантажів на рік.

Історія будівництва

ред.

Про ідею будівництва ГЕС в районі трьох ущелин на ріці Янцзи говорив Сунь Ятсен[8] ще у 1918 році. Проте масштабність проєкту надовго затримала його реалізацію.

Хроніка сучасного будівництва така:

  • 1992 — початок робіт зі спорудження ГЕС;
  • 14 травня 1994 — початок будівництва греблі;
  • 1997 — укладання перших шарів бетону;
  • 8 листопада 1997 — перекриття Янцзи;
  • 2003 — пуск перших гідроагрегатів (10 червня — перший гідрогенератор[8]);
  • Вересня 2005 — введення в дію лівої будівлі ГЕС; станція досягла потужності 9,8 ГВт;
  • 20 травня 2006 — закінчено будівництво греблі;
  • 7 грудня 2007 — введення в дію 20-го гідроагрегату, потужність станції досягла 14,1 ГВт[20][21];
  • Серпень 2008 — закінчення будівництва пригребельної будівлі ГЕС, з введенням 26-го агрегату станція досягла потужності 18,2 ГВт[22];
  • 29 жовтня 2008 — запущені 26 гідрогенераторів основних будівель[8];
  • До 2011 — введення в дію підземної будівлі ГЕС на 6 гідроагрегатів; закінчення будівництва суднопідіймача.
  • 4 липня 2012 — введення в експлуатацію останнього 32-го гідроагрегату.
  • 18 вересня 2016 — введення в експлуатацію ліфтового суднопідйомника.

Відселення жителів

ред.

Під час планування було підраховано, що водосховище частково або повністю затопить 13 міст, 140 містечок і 1350 сіл,[23][24][25] що становить приблизно 1,5 % населення провінції Хубей (60,3 млн осіб) і муніципалітету Чунціна — (31,44 млн осіб).[26] Ці люди були переселені в нові будинки китайським урядом, який вважав переміщення виправданим захистом від повеней, організованим для населення нижче за течією від греблі.[27]

У 2002—2005 роках канадський фотограф Едвард Буртинський задокументував вплив проєкту на прилеглі території, включаючи місто Ваньчжоу.[28][29] Серед інших фотографів, які зафіксували зміни, — Муге з Ченду[30], Зенг Ніан (родом з Цзянсу) з Парижа[31] та ізраїльтянин Надав Кандер.[32] Умови життя для багатьох погіршилися, а сотні тисяч людей не змогли знайти роботу. Особливо постраждало старше покоління, але молодші покоління скористалися освітніми та кар'єрними можливостями, що відкрилися завдяки переїзду до великих міст з новими, сучасними компаніями та школами.[33]

У деяких звітах 2007 року стверджувалося, що муніципалітет Чунцина заохочуватиме ще чотири мільйони людей переїхати від греблі до головного міського району Чунціна до 2020 року.[34][35][36] Муніципальна влада стверджувала, що переселення було спричинене урбанізацією, а не прямим наслідком проєкту будівництва дамби, і що до нього були залучені люди з інших районів муніципалітету.[37]

До червня 2008 року Китай перейшов на 1,24 мільйона жителів до Гаояну в провінції Хебей[38], а наступного місяця переселення завершилося.[39]

Вплив на навколишнє середовище

ред.
 
Супутниковий знімок територій, затоплених греблею «Три ущелини». Зверху: 7 листопада 2006 року, знизу: 17 квітня 1987 року

Викиди

ред.

Згідно із Національною комісією з питань розвитку та реформування КНР, 366 грамів вугілля виробляло 1 кВт·год електрики протягом 2006 року.[40] Якщо «Три ущелини» працюватиме на повну потужність, то зменшить споживання вугілля до 31 мільйона тонн на рік, що спричинить уникнення викидів понад 100 мільйонів тонн парникових газів в атмосферу[41], а також мільйонів тонн пилу, 1 мільйона тонн діоксиду сірки, 370,000 тонн монооксиду азоту, 10 000 тонн монооксиду вуглецю і великої кількості ртуті[42]. Гідроенергія збереже енергію, яка потрібна для видобутку, промивання та транспортування вугілля з північного Китаю.

Вплив на землю

ред.

У 2005 році вчені NASA підрахували, що зміщення маси води, яку зберігають греблі, збільшить загальну тривалість земної доби на 0,06 мікросекунд та зробить Землю трохи круглішою посередині й пласкою на полюсах.[43] Дослідження, опубліковане у 2022 році в журналі Open Geosciences, припускає, що зміна рівня води у водосховищах впливає на гравітаційне поле в західній частині провінції Сичуань, яке, своєю чергою, впливає на сейсмічність у цьому регіоні.[44]

Інші ефекти

ред.

Культурно-історичні пам'ятки

ред.

Територія, яка заповнилася б водою за греблею, включала місця зі значною культурною історією.[45]:206  Державна рада санкціонувала археологічні рятувальні роботи на суму 505 мільйонів єн.[45]:206   Протягом кількох років археологи розкопали 723 об'єкти та провели наземні археологічні пошуки ще на 346 об'єктах[45] :206  Археологи виявили 200 000 артефактів, з яких 13 000 були визнані особливо історично або культурно значущими.[45] :206  У рамках цих зусиль старий міський музей Чунціна був замінений китайським музеєм Санься в Чунціні, щоб розмістити багато знайдених артефактів.[45]:206 

Відновлені будівлі, які були занадто великими для музеїв, були перенесені на гору до районів реконструкції (fu jian qu), які є музейними парками просто неба. Віднайдені споруди, розміщені в таких парках, включають храми, павільйони, будинки, мости тощо.[46] :206

Деякі місця не могли бути перенесені через їхнє розташування, розмір або дизайн, як, наприклад, місце висячих трун високо в ущелині Шен Нонг, що є частиною скелі.[47]

Національна безпека

ред.

Міністерство оборони Сполучених Штатів повідомило, що на Тайвані «прихильники ударів по материковій частині, очевидно, сподіваються, що створення реальних загроз міському населенню Китаю або важливим об'єктам, таким як гребля „Три ущелини“, стримає китайське військове втручання».[48] Знищення дамби «Три ущелини» було тактикою, яка обговорювалася і дебатувалася на Тайвані з початку 1990-х років, коли гребля була ще на етапі планування.[49] Думка про те, що військові на Тайвані намагатимуться зруйнувати дамбу, викликала гнівну реакцію ЗМІ материкового Китаю. Генерал Народно-визвольної армії Лю Юань, якого цитує газета China Youth Daily, заявив, що Китайська Народна Республіка буде «серйозно протистояти загрозам з боку терористів, які виступають за незалежність Тайваню».[50] Колишній радник Міністерства оборони Тайваню Сун Чао-вен назвав ідею використання крилатих ракет для знищення дамби «Три ущелини» «смішною», заявивши, що ракети завдадуть мінімальної шкоди залізобетону, а будь-які спроби атаки повинні будуть пройти через кілька рівнів наземної та протиповітряної оборони.[51][52]

Гребля «Три ущелини» — це сталебетонна гравітаційна гребля. Вода утримується власною масою окремих секцій греблі. Як наслідок, пошкодження окремої секції не повинно впливати на інші частини дамби.[53] Чжан Ботінг, заступник генерального секретаря Китайського товариства гідроенергетики, припустив, що бетонні гравітаційні греблі, такі як гребля «Три ущелини», є стійкими до ядерних ударів.[54]

Серед китайських науковців та аналітиків точаться дебати щодо основних принципів китайської політики незастосування ядерної зброї першими, в тому числі щодо того, чи включати вузькі винятки, такі як дії, що спричиняють катастрофічні наслідки, еквівалентні наслідкам ядерної атаки, в тому числі атаки, спрямовані на руйнування греблі «Три ущелини».[55][56]

Структурна цілісність

ред.

Одразу ж після наповнення водосховища в конструкції греблі було виявлено близько 80 волосяних тріщин.[57][58][59] Проте, група експертів оцінила проєкт загалом як якісний.[60] Усі 163 000 бетонних блоків пройшли випробування на якість, нормальна деформація була в межах проєктних значень.

Цікаво

ред.

У 2005 р. в НАСА заявили, що велетенський обсяг води в резервуарі дамби "Три ущелини" вповільнив обертання Землі на 0,06 с.[61]

Галерея

ред.
  •  
    «Санься»
  •  
    Панорама гре́блі «Три уще́лини»
  •  
    Макет частини споруди «Санься»
  •  
    Вигляд на шлюзи «Санься»


Див. також

ред.

Виноски

ред.
  1. ↑ кит. спрощ.: 三峡大坝; кит. трад.: 三峽大壩; піньїнь: Sānxiá Dàbà

Примітки

ред.
  1. ↑ В Китае закончено строительство плотины «Три ущелья». Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 28 травня 2015.
  2. ↑ (англ.)China's Three Gorges sets new production record. Hydro World. 10 січня 2013. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
  3. ↑ Generation. Itaipu Binacional. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 2 січня 2015.
  4. ↑ Three Gorges breaks world record for hydropower generation. Xinhua. 1 січня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  5. ↑ Drought curbs Itaipu hydro output. Business News Americas. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015. [Архівовано 2015-01-08 у Wayback Machine.]
  6. ↑ В Китае в эксплуатацию сдана крупнейшая в мире ГЭС [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
  7. ↑ а б Zhang, Jie (21 грудня 2018). Three Gorges Dam generates record amount of power – Chinadaily.com.cn. www.chinadaily.com.cn. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  8. ↑ а б в г д е «Китай успешно завершил „стройку века“ на Янцзы». В. Овчинников. «Російська газета» № 244 (4801) от 27 ноября 2008.
  9. ↑ 中国电力新闻网――电力行业的门户网站. Cepn.sp.com.cn. Процитовано 1 серпня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)[недоступне посилання з травня 2019]
  10. ↑ 国家重大技术装备. Chinaequip.gov.cn. 8 січня 2010. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 20 серпня 2010. [Архівовано 2010-04-29 у Wayback Machine.]
  11. ↑ 峡—葛洲坝梯级电站全年发电1006.1亿千瓦时. Архів оригіналу за 1 вересня 2011. Процитовано 20 березня 2012.
  12. ↑ Three Gorges Project Generates 78.29 Bln Kwh of Electricity in 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 20 березня 2012. [Архівовано 2013-10-23 у Wayback Machine.]
  13. ↑ 2012年三峡工程建设与运行管理成效十分显著. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013.
  14. ↑ 三峡工程2013年建设运行情况良好 发挥综合效益. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.
  15. ↑ China's Three Gorges dam 'breaks world hydropower record'. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  16. ↑ Itaipu bate Três Gargantas e reassume liderança em produção – Itaipu Binacional. itaipu.gov.br. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  17. ↑ Three Gorges Project reaches 1 trillion kWh milestone. China Daily. 1 березня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
  18. ↑ China's Three Gorges project increases power output in 2017. GBTimes.com. 4 січня 2017. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018. [Архівовано 2018-03-03 у Wayback Machine.]
  19. ↑ 三峡工程2019年运行情况良好 综合效益显著发挥. finance.sina.com.cn. 7 січня 2020. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  20. ↑ Three Gorges Dam (китайською). Xinhua. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 22 жовтня 2007. [Архівовано 2012-05-12 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Three Gorges Dam (китайською). Xinhua. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 2007-12-8. [Архівовано 2012-01-20 у Wayback Machine.]
  22. ↑ 三峡 工程 左右岸 电站 26 台 机组 全部 投入 商业 运行 (Chinese) . China Three Gorges Project Corporation. 30 жовтня 2008. Архів ctgpc.com.cn / sx / news.php? mNewsId = 30559 оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 6 грудня 2008.
  23. ↑ 三峡四期移民工程通过阶段性验收 (кит.). China Three Gorges Project Corporation. 22 серпня 2008. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 6 грудня 2008.
  24. ↑ 三峡库区城镇完成拆迁 [Towns in Three Gorges Reservoir Area, Demolition Completed]. The Wall Street Journal (кит.). 24 липня 2008. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 1 серпня 2009.
  25. ↑ Three Gorges Dam. International Rivers. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
  26. ↑ China dam to displace millions more. MWC News. 13 жовтня 2007. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 23 листопада 2010.
  27. ↑ 2012 Hydropower Roadmap (PDF). iea.org. с. 37. Архів (PDF) оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 лютого 2017.
  28. ↑ Edward Burtynsky: Three Gorges Dam Project. MacKenzie Art Gallery (амер.). Процитовано 14 лютого 2023.
  29. ↑ Photographs: China. Edward Burtynsky (амер.). Процитовано 14 лютого 2023.
  30. ↑ Fletcher, Gem. Muge travels the Yangtze River, tenderly photographing communities displaced by flooding - 1854 Photography. 1854.photography (брит.). Процитовано 14 лютого 2023.
  31. ↑ jess (5 грудня 2014). Zeng Nian: Remembering the Three Gorges Dam. Angkor Photo Festival & Workshops (амер.). Процитовано 14 лютого 2023.
  32. ↑ Dykstra, Jean (27 грудня 2012). Nadav Kander: Yangtze: The Long River. Photographmag.com. Процитовано 14 лютого 2023.
  33. ↑ Christoph Seeber, Lorenz King: Umsiedlungen am Yangtze — ein Erfolg?
  34. ↑ Millions forced out by China dam. BBC News. 12 жовтня 2007. Архів оригіналу за 9 березня 2008. Процитовано 20 січня 2008.
  35. ↑ Wang Hongjiang (11 жовтня 2007). Millions more face relocation from Three Gorges Reservoir Area. Xinhua News Agency. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 20 січня 2008.
  36. ↑ Jiang Yuxia (26 вересня 2007). China warns of environmental "catastrophe" from Three Gorges Dam. Xinhua News Agency. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
  37. ↑ Guo Jinjia; Yang Shanyin (16 листопада 2007). 重庆澄清"三峡库区二次移民四百万"传闻. People's Daily (кит.). Архів оригіналу за 19 листопада 2007. Процитовано 10 квітня 2011.
  38. ↑ Liang Chao (15 липня 2004). More bid farewell to Three Gorges. China Daily. Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 20 січня 2008.
  39. ↑ 三峡库区城镇完成拆迁 [Towns in Three Gorges Reservoir Area, Demolition Completed]. The Wall Street Journal (кит.). 24 липня 2008. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 1 серпня 2009.
  40. ↑ Three Gorges Dam (Chinese) . NDRC. 7 березня 2007. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 15 травня 2007.
  41. ↑ Greenhouse Gas Emissions By Country. Carbonplanet. 2006. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 23 листопада 2010. [Архівовано 2010-04-09 у Wayback Machine.]
  42. ↑ Three Gorges Dam (Chinese) . TGP. 12 червня 2006. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 15 травня 2007.
  43. ↑ NASA Details Earthquake Effects on the Earth. NASA/JPL. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  44. ↑ Wang, Yaxiang; Cao, Ziyi; Pang, Zhaojun; Liu, Yan; Tian, Jiawei; Li, Juan; Yin, Lirong; Zheng, Wenfeng; Liu, Shan (1 січня 2022). Influence of Three Gorges Dam on earthquakes based on GRACE gravity field. Open Geosciences (англ.). 14 (1): 453—461. Bibcode:2022OGeo...14..350W. doi:10.1515/geo-2022-0350. ISSN 2391-5447.
  45. ↑ а б в г д Harrell, Stevan (2023). An Ecological History of Modern China. Seattle: University of Washington Press. ISBN 9780295751719.
  46. ↑ Harrell, Stevan (2023). An Ecological History of Modern China. Seattle: University of Washington Press. ISBN 9780295751719.
  47. ↑ C.Michael Hogan. Andy Burnham (ред.). Shen Nong Gorge Hanging Coffins. The Megalithic Portal. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 20 січня 2008.
  48. ↑ Annual report on the military power of the People's Republic of China (.pdf) (PDF). US Department of Defense. Архів (PDF) оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 28 січня 2007.
  49. ↑ Just Two Missiles could blow up China's Three Gorges Dam and kill millions : Strategist. Defence News. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  50. ↑ Troops sent to protect China dam. BBC. 14 вересня 2004. Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 23 листопада 2010.
  51. ↑ Can Taiwanese missiles destroy Three Gorges Dam? Only tiny dents: expert. taiwannews. 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  52. ↑ 台灣射彈攻擊三峽大壩？綠網民遭專家打臉直轟：軍事白癡！. SET News. 6 листопада 2017.
  53. ↑ Just Two Missiles could blow up China's Three Gorges Dam and kill millions : Strategist. Defence News. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  54. ↑ China's Three Gorges Dam 'can survive nuclear attack' says nation's hydropower expert after academics raise safety concerns. South China Morning Post. 22 березня 2016.
  55. ↑ Pan, Zhenqiang (2016). China's No First Use of Nuclear Weapons. Understanding: Chinese Nuclear Thinking. Washington, DC: Carnegie Endowment for International Peace. JSTOR resrep26903.
  56. ↑ Fravel, M. Taylor; Medeiros, Evan S. (October 2010). China's Search for Assured Retaliation: The Evolution of Chinese Nuclear Strategy and Force Structure. International Security. 35 (2): 48—87. doi:10.1162/ISEC_a_00016. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  57. ↑ Three Gorges Dam. International Rivers. Архів оригіналу за 30 червня 2009. Процитовано 3 червня 2009.
  58. ↑ Adams, Jerry. Three Gorges Dam. Electronic Data Interchange. Awesome Library. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 3 червня 2009.
  59. ↑ Three Gorges Dam. Living On Earth. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 3 червня 2009.
  60. ↑ 三峡工程质量处于良好受控状态 (кит.). Aqsiq.gov.cn. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 16 серпня 2009.
  61. ↑ 10 масштабних проривів дамб, знятих на камеру
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Три_ущелини&oldid=44999565