Тритан
Тритан (англ. Tritan) — торгова марка пластику, термопластичний поліестер американського виробника Eastman Chemical. Використовується, наприклад, при виробництві пляшок та фляг для пиття. Пластик був представлений у 2007 році.
.jpg)
Показаний в рекламі факт, що матеріал нешкідливий для харчових цілей, бо він не містить бісфенолу А, гормоноактивної речовини, яка зазвичай використовується в технології пластмас, є суперечливим.[1][2]
Властивості та склад ред.
Прозорий аморфний термопластик з родини кополіефірів. Пропонує хороший компроміс властивостей, поєднуючи температурну, механічну та хімічну стійкість на додаток до прозорості. Однак за деякими даними тритан має меншу ударостійкість і менший термін служби в порівнянні з полікарбонатом[3].
Виготовляється з трьох мономерів: диметилтерефталат, 2,2,4,4-тетраметил-1,3-циклобутандіол та 1,4-циклогександиметанол[4].
Деякі склади не містять добавок[5] тоді як інші містять менше 10 %[6],[7]. Ці добавки включають антиоксиданти, анти-УФ-агенти, засоби проти цвілі, мастила, антистатики та модифікатори в'язкості[8].
Деякі сорти тритану належать до FDA USP класу VI та ISO 10993 і можуть бути використані в медичних цілях[9].
Безпечність ред.
Деякі добавки або домішки в тритані можуть мігрувати у воду. Ці речовини включають 2-феноксиетанол (CAS 122-99-6), диметил-ізофталат (CAS 1459-93-4), 4-нонілфенол (CAS 104-40-5), бісфенол A (CAS 80-05-7) та бензил бутилфталат (CAS — 85-68-7), але в концентраціях, які значно нижчі правових порогових значень[10].
Доктор Кетрін Сімоно з дослідницької лабораторії Європейської Комісії вивчила сім пляшечок для немовлят, отриманих із США, і міграційні тести не виявили жодної речовини з переліку розшукуваних, однак вона зазначила, що обсяг вибірки був обмеженим, і було б необхідне більш поглиблене дослідження[11].
Вебпосилання ред.
Примітки ред.
- ↑ Thomas G. Osmitiz et al.: Lack of androgenicity and estrogenicity of the three monomers used in Eastman's Tritan™ copolyesters. In: Food and Chemical Toxicology, Band 50, Nr. 6, Juni 2012, S. 2196—2205, doi:10.1016/j.fct.2012.02.010.
- ↑ Josie Glausiusz: Kunststoff mit Nebenwirkungen. spektrum.de, 9. Mai 2014.
- ↑ Rapport du gouvernement au Parlement relatif aux substituts au Bisphénol A, Loi du 24 décembre 2012 (PDF) (фр.). 2012. Архів оригіналу (pdf) за 2 квітня 2015. Процитовано 17 mard 2015.
- ↑ Osmitiz; al (2012). Lack of androgenicity and estrogenicity of the three monomers used in Eastman’s Tritan™ copolyesters. Food and Chemical Toxicology (англ.). 50 (6): 2196-2205. doi:10.1016/j.fct.2012.02.010. Процитовано 12 février 2015.
- ↑ Eastman Chemical Company (2014). Eastman Tritan Copolyester TX1000 Safety data sheet (pdf) (англ.). Процитовано 12 février 2015.
- ↑ Eastman Chemical Company (2014). Eastman Tritan Copolyester TXF1021 Safety data sheet (pdf) (англ.). Процитовано 4 mars 2015.
- ↑ Eastman Chemical Company (2014). Eastman Tritan Copolyester MXF121 Safety data sheet (pdf). Eastman Chemical Company (англ.). Процитовано 4 mars 2015.
- ↑ BITTNER, George; YANIGER, Stuart (2012). Comment on “Lack of androgenicity and estrogenicity of the three monomers used in Eastman’s Tritan™ copolyesters” by Osimitz et al. (2012). Food and Chemical Toxicology (англ.). Elsevier. 50 (11): 4236–4237.
{{cite journal}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Eastman Chemical Company. Product List - Medical (англ.). Архів оригіналу (pdf) за 14 березня 2016. Процитовано 12 février 2015.
- ↑ Migration of plasticisers from Tritan™ and polycarbonate bottles and toxicological evaluation. Food Chemistry (англ.). Т. 141, № 1. 1 листопада 2013. с. 373—380. doi:10.1016/j.foodchem.2013.02.129. ISSN 0308-8146. Процитовано 30 квітня 2021.
- ↑ Simoneau; Van den Eede; Valzacchi (2012). Identification and quantification of the migration of chemicals from plastic baby bottles used as substitutes for polycarbonate. Food Additives & Contaminants (англ.). 29 (3): 469-480. doi:10.1080/19440049.2011.644588. Процитовано 12 février 2015.