Триняк Петро Лук’янович

Петро́ Лук’я́нович Три́няк (псевдо: «Чайка»; 1920, с. Середній Майдан, Надвірнянський повіт, Станіславське воєводство, тепер — Надвірнянський район, Івано-Франківська область — 7 січня 1945, с. Горішній Майдан, Надвірнянський район, Станіславська область) — командир сотні УПА куреня «Сивуля».

Петро Лук’янович Триняк
УПА погон 07 - Хорунжий.svg Хорунжий
Загальна інформація
Народження 1920(1920)
с. Середній Майдан
Надвірнянський повіт
Станіславське воєводство
Смерть 7 січня 1945(1945-01-07)
с. Горішній Майдан
Надвірнянський район
Станіславська область
Псевдо «Чайка»
Військова служба
Роки служби 19431945
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Формування OUN-r Flag 1941.svg
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
сотенний

ЖиттєписРедагувати

Народився в с. Середній Майдан в селянській сім’ї. Батько Лук'ян був сином колишнього війта с.Середній Майдан Івана Васильовича Триняка. У сім'ї, окрім Петра, було ще 9 дітей: Анна, Іван, Афія, Дмитро, Василь, Марія, Ольга, Михайло, Софія (Зоня).[1]

Петро, Марія, Василь, Зоня були тісно пов'язані з діяльністю УПА. Марія пропала безвісти, Василь військовим трибуналом НКВС СРСР у 1950 р. засуджений на 25 років позбавлення волі і 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Софія (Зоня), наймолодша дитина в сім'ї, була вістовою Середньомайданського куща УПА. Їй вдалося уникнути покарання, однак спіймали її чоловіка Івана Вовчука, вояка УПА, і осудили на 25 років позбавлення волі. [1]

Петро Лук'янович закінчив 4 класи Майданської початкової польської державної школи. Далі навчався у Станиславівській гімназії. Член ОУН з 1930-х років. В 1940 р. вступив до Станіславської педагогічної школи.

У 1943 р. вступив до УНС в Чорному лісі, закінчив підстаршинську школу УПА. На початку 1944 р. — командир рою, далі — чоти куреня «Сивуля» групи «Чорний Ліс», восени того ж року очолив сотню. Наказом ГВШ 14 жовтня 1944 р. підвищений у званні до хорунжого.

Загинув 7 січня 1945 року у с. Горішній Майдан Надвірнянського району.[2] (За іншими даними - загинув у Богородчанському районі.[1])

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Левицький П. Майдан. Історичні нариси. Частина перша. З найдавніших часів і до 1939 року. - с.Середній Майдан - м. Надвірна, 2008. - с.176-177.
  2. «Літопис УПА» Нова серія. Том 22. Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945-1951. — с. 51.

Джерела та літератураРедагувати