Трилопатія п'ятизубчаста

вид рослин

Трилопатія п'ятизубчаста (Tritomaria quinquedentata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].

Трилопатія п'ятизубчаста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Юнгерманіальні (Jungermanniales)
Родина: Lophoziaceae
Рід: Трилопатія (Tritomaria)
Вид:
T. quinquedentata
Біноміальна назва
Tritomaria quinquedentata
(Huds.) H.Buch

Таксон вважається синонімом до Trilophozia quinquedentata (Huds.) Bakalin.

Поширення ред.

Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].

Вид живе в помірно затінених і помірно вологих місцях на нейтральному чи слабокислому субстраті. Тут росте на силікатних і карбонатних ґрунтових породах, інколи епіфітно на основах дерев, рідше на мертвій деревині. Над межею дерев часто зустрічається досить часто як ґрунтовий мох у насадженнях гірської сосни.

Характеристика ред.

 
Листкові клітини з хлоропластами та масляними тільцями

Рослини від зелених до коричнево-зелених, розпростерті, довжиною до 5 сантиметрів і шириною від 2 до 3 міліметрів. Вони або утворюють потужні килимки, або спорадично ростуть серед інших мохів. Нижня сторона стебла густо вкрита ризоїдами. Листки від косих до поперечних, довжиною та шириною приблизно від 1 до 1,4 мм, асиметричні та розділені на три частки дуже різного розміру у верхній частині. Задня більша частка листа тупа або загострена, інші дві менші — колючі. На одну клітину листка припадає від 6 до 15 масляних тілець. Підлистки відсутні або є лише на кінці стебла. Статевий розподіл дводомний. Іноді утворюються спорогони. Виводкові тіла відсутні або рідкісні.

Примітки ред.

  1. Tritomaria exsectiformis. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 17.02.2024.
  2. Tritomaria quinquedentata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 17.02.2024.

Джерела ред.

  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.