Тральщик класу М (Німеччина)

Клас M був стандартним мінним тральщиком (нім. Minensuchboot) німецьких Крігсмаріне під час Другої світової війни. Ці судна були основними силами німецьких підрозділів захисту гаваней і були об'єднані у тральні флотилії.

Тральщик класу М
Bundesarchiv Bild 101II-M2KBK-249-32, Frankreich, M-Boot auf See.jpg
Тральщик серії M1940 у 1941
Історія
Оператор:
Підкласи:
  • M1915
  • M1916
  • M1935
  • M1940
  • M1943
Закладений: 1937–1945 (не враховуючи кораблі класів M1915 та M1916)
Завершений:
  • M1935 : 69
  • M1940 : 131
  • M1943 : 18
Потоплений:
  • M1935 : 35
  • M1940 : 63
  • M1943 : 1
Основні характеристики : M1935[1]
Водотоннажність: 693 т
Повна
водотоннажність:
888 т
Довжина: 68,4 м
Ширина: 8,5 м
Осадка: 2,65 м
Двигуни: 2-вальні двигуни VTE з вихлопними турбінами, 2 нафтові котли, 3200 к.с. (2386 кВт)
Швидкість: 18 вузлів
Екіпаж: 113
Озброєння:
Основні характеристики : M1940[2]
Водотоннажність: 552 т
Повна
водотоннажність:
878 т
Довжина: 62,3 м
Ширина: 8,5 м
Осадка: 2,8 м
Двигуни: 2-вальні двигуни VTE з вихлопними турбінами, 2 вугільні котли, 2400 к.с. (1790 кВт)
Швидкість: 16 вузлів
Екіпаж: 80
Озброєння:
Основні характеристики : M1943[3]
Водотоннажність: 591 т
Повна
водотоннажність:
834 т
Довжина: 67,8 м
Ширина: 9 м
Осадка: 2,7 м
Двигуни: 2-вальні двигуни VTE з вихлопними турбінами, 2 вугільні котли, 2400 к.с. (1790 кВт)
Швидкість: 16 вузлів
Екіпаж: 107
Озброєння:

ІсторіяРедагувати

M1915 та M1916Редагувати

Під час Другої світової війни у флоті несли службу 36 одиниць часів Першої світової. Деякі з них були перероблені на експериментальні кораблі, артилерійські навчальні кораблі, морські тендери або R-катери, і 1 (колишній-M109) було перероблено на дозорний корабель. У 1940 більшість з цих перероблених кораблів були знову перероблені на тральщики.

M1935Редагувати

 
Корабель M1935 в окупованій Франції (1941)

Перші серії; M1935 були замовлені наприкінці 1930-х щоб замінити зношені кораблі часів Першої світової. Ці кораблі виявилися універсальними і мореплавними. Кораблі могли використовуватися у якості ескортних, бути мисливцями за субмаринами, а також встановлювати мінні поля і витралювати міни.

Проте, кораблі виявилися дуже дорогими і складними за будовою, а їхні нафтові котли страждали від нестачі палива наприкінці війни. Загалом було збудовано 69 кораблів на різних верфях, у період з 1937 по 1941. У війні було втрачено 34 одиниці.[4]

M1940Редагувати

Хоча M1935 були задовільними кораблями, вони були складними і дорогими, а тому у 1941 було розроблено спрощену конструкцію. Ці кораблі мали вугільні котли, через нестачу нафти. Загалом було побудовано 127 кораблів у період з 1941 по 1944. Під час війни було втрачено 63 одиниці класу M1940.[5]

Чотири корабля було замовлено румунськими ВМС у 1943. їх будували у Румунії з німецьких комплектуючих. Вотонажність румунських кораблів становила 543 тонни, а повна 775 тонн. Довжина становила 62 метри, ширина 8,5 метрів, а осадка 2,3 метри. Озброєння складалося з двох 88 мм гармат та однієї спареної 37 мм і трьох 20 мм зенітних гармат, а також двох глибинних бомбометів. Двовальні вугільні двигуни потрійного розширення мали потужність 2400 к.с., що допомагало досягнути максимальної швидкості у у 17 вузлів та радіус дії у 1043 морські милі на цій швидкості. Кожен з чотирьох кораблів (DB-13, DB-14, DB-15 та DB-16) мали екіпаж у 80 осіб. У 1951 вони отримали нафтові двигуни.[6]

M1943Редагувати

Це була спрощена і дещо подовжена версія M1940. Ці кораблі були створені для вивчення і були побудовані у кількості чотирьох штук:

  • Тральщик
  • Протичовновий корабель з глибинними бомбами для великих глибин
  • Торпедний катер, з двома 533 мм торпедними апаратами
  • Навчальний торпедний корабель

До кінця війни було побудовано лише 18 кораблів.[7]

Повоєнний періодРедагувати

 
Демілітаризовані M1940 у 1949

Після закінчення війни кораблі які вижили були передані США, Великій Британії та Радянському Союзу. Багато було передано до німецької адміністрації з розмінування під британським контролем для зачищення Північної Європи від мін. Декілька пізніше були передані Франції та Норвегії, а два - Італії.[8][9][10]

Одинадцять кораблів повернули Німеччині у 1956/57 і зарахували до складу Бундесмаріне.

Чотирнадцять тральщиків типу M1940 (відомі як клас Guadiaro) були побудовані для ВМС Іспанії на іспанських верфях. Сім з них були модернізовані за допомогою ВМС США і несли службу у іспанських ВМС більше тридцяти років.

Див. такожРедагувати

  • R-катер невеликі німецькі тральщики
  • Sperrbrecher німецькі тральщики часів Другої світової війни

ПриміткиРедагувати

Зноски
  1. Minensuchboot 1935 Technical Data. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  2. Minensuchboot 1940 Technical Data. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  3. Minensuchboot 1943 Technical Data. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  4. Minensuchboot 1935 History. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  5. Minensuchboot 1940 History. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  6. Frederick Thomas Jane, Jane's Fighting Ships, Sampson Low, Marston and Company, 1974, p. 275
  7. Minensuchboot 1943 History. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  8. Minensucher 1935 Ships. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  9. Minensuchboot 1940 Ships. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
  10. Minensuchboot 1943 Ships. german-navy.de. Процитовано 10 September 2010. 
Бібліографія
  • Conway's All The World's Fighting Ships 1922-1946
Посилання

ДжерелаРедагувати