Торчицький Степок

село в Київській області, Україна

Торчи́цький Степо́к — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на правому березі річки Торц (притока Росі) за 15 км на південний захід від смт Ставище та за 3 км від автошляху М05. Населення становить 90 осіб.

село Торчицький Степок
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Ставищенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32020170260056279
Основні дані
Засноване 1764
Населення 90
Площа 0,648 км²
Густота населення 169,75 осіб/км²
Поштовий індекс 09424
Телефонний код +380 4564
День села 21 листопада
Географічні дані
Географічні координати 49°19′49″ пн. ш. 30°04′16″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 30.07111° сх. д. / 49.33028; 30.07111Координати: 49°19′49″ пн. ш. 30°04′16″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 30.07111° сх. д. / 49.33028; 30.07111
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Водойми річка Торц, Торчицько-Степовий струмок
Місцева влада
Адреса ради 09424, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Юрківка, вул.Шкільна,36а
Карта
Торчицький Степок. Карта розташування: Україна
Торчицький Степок
Торчицький Степок
Торчицький Степок. Карта розташування: Київська область
Торчицький Степок
Торчицький Степок
Мапа
Мапа

Походження назви села ред.

 
Головна вулиця

Щодо походження назви села існує кілька версій:

  1. Назва села походить від села Торчиці, звідки переселилися на це місце засновники Торчицького Степка, а слово «степок» може означати галявину[1].
  2. Назва села походить від річки Торц (Торчиця, Північний Торч), що протікає поблизу села, а назва цієї річки пов'язана з тюркомовними племенами торків, які у 11 — 13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.
  3. Ця місцевість була володінням торчицьких поміщиків. Вони висилали з Торчиці непокірних селян у ліс, на край свого володіння[2].

Географія ред.

Село знаходиться на Придніпровській височині. Поверхня погорбована. Ґрунти - темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені. Поблизу села бере початок річка Торц (Басейн Дніпра)[3].

Історія ред.

Заснування села датується кінцем 18 ст. (1764 р.). Старожили стверджують, що Торчицький Степок заснував виходець із села Торчиці[2].

Перша письмова згадка про Торчицький Степок датується 1866 р. На той час село входило до Таращанського повіту, належало польській графині Цецилії Понинській, яка володіла також селом Торчицею[4]. Населення села становило 216 чоловік, з них 198 українців, 6 поляків та 12 євреїв[5].

У 1885 р. село налічувало 106 дворів, у яких проживало 820 чоловік, у селі були церковно-парафіяльна школа та постоялий двір[6].

У 11-ому томі багатотомного видання «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданого в 1880–1914 р., Торчицький Степок згадується як село над безіменною притокою річки Торч, в 40 верстах від Таращі, яке належить до Юрківської православної парафії і має населення 247 чоловік[7].

В 1923-2020 роках село входило до Ставищенського району.

У 1960 р. колгосп Торчицького Степка було об'єднано з колгоспами сіл Сніжки та Юрківка в єдине колективне господарство «Дружба».

З 21 липня 1994 р. село підпорядковується Юрківській сільській раді. Згідно з переписом населення, у 2001 р. в Торчицькому Степку проживало 110 чоловік[8].

Протягом 2006–2010 р. Торчицький Степок було газифіковано та телефонізовано[2].

Примітки ред.

  1. Гневуш С. П. Село Торчицький степок // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 295
  2. а б в Гневуш С. П. Село Торчицький Степок // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 295
  3. Публічна кадастрова карта України- Режим доступу:http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta [Архівовано 2016-04-14 у Wayback Machine.] ;
  4. Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст.439.
  5. Цікаві факти з історії Ставищенщини- Режим доступу: http://stav.org.ua/forum/7-6-12 [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.];
  6. Цікаві факти з історії Ставищенщини- Режим доступу: http://stav.org.ua/forum/7-6-13 [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.];
  7. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. 11, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914
  8. Офіційний портал Верховної Ради України- Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=11.09.2012&rf7571=14683;

Посилання ред.