Тороторо великий
| Тороторо великий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Syma megarhyncha Salvadori, 1896[2] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Halcyon megarhyncha | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Торото́ро великий[3] (Syma megarhyncha) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Нової Гвінеї[4][5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 21-24 см, вага 49-63 г. У самців голова і нижня частина тіла руді, верхня частина тіла синьо-зелена. На шиї і потилиці чорні плями. Хвіст темно-синій, пера на крилах чорні з блакитними краями і кінчиками. У самиць тім'я чорне, нижня частина тіла світліша. На задній частині шиї у самиць чорна смуга. Дзьоб яскраво-жовтий з темним гребенем зверху, у представників підвиду S. m. sellamontis повністю жовтий. Очі темно-карі, лапи тьмяно-жовті. У молодих птахів дзьоб чорнувато-сірий, на скронях чорні плямки, навколо очей великі чорні плями, пера на щоках і грудях мають чорні кінчики[6].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
Поширення і екологія ред.
Великі тороторо живуть у вологих гірських тропічних лісах Центрального хребта Нової Гвінеї. Зустрічаються на висоті від 1200 до 2200 м над рівнем моря. Живляться комахами, іншими безхребетними і дрібними хребетними. Великі тороторо чатують серед рослинності в кроні дерева, а коли побачать здобич, пікірують на землю та хапають її. Гніздяться в дуплах та в норах на берегах річок. В кладці 2 білих яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Syma megarhyncha.
- ↑ Museo civico di storia naturale di Genova (Italy); Genova (Italy), Museo civico di storia naturale di (1896). Annali del Museo civico di storia naturale di Genova. Т. 36. Genova: Tip. del R. Istituto Sordo-Muti.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Birds of New Guinea: Second Edition. Princeton University Press. с. 391—392.
- ↑ Beehler, Bruce; Pratt, Thane (2016). Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press. с. 232. ISBN 978-0-691-16424-3.
- ↑ Woodall, P. F. (4 березня 2020), Billerman, Shawn M.; Keeney, Brooke K.; Rodewald, Paul G.; Schulenberg, Thomas S. (ред.), Mountain Kingfisher (Syma megarhyncha), Birds of the World (англ.), Cornell Lab of Ornithology, doi:10.2173/bow.moukin1.01, процитовано 21 вересня 2021
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Journal für Ornithologie 67. 1919.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |