Тороліт
Тороліт (англ. thoreaulite; нім. Thoreaulit m) — мінерал, танталоніобат олова.
| Тороліт | |
|---|---|
_(cropped).jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Tre[2] |
| Хімічна формула | (Sn²⁺,Pb)(Ta,Nb)₂O₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DG.15 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Жак Тороd[3] |
 Тороліт у Вікісховищі | |
Етимологія та історія
ред.Названий за ім'ям бельгійського дослідника Жака Торо (J.Thoreau), H.Buttgenbach, 1933).
Загальний опис
ред.- 1. За Є. Лазаренком: Sn[(Ta, Nb)2O7].
- 2. За К.Фреєм і «Fleischer's Glossary» (2004): SnTa2O2.
Містить у % (з місцев. Мононо, Конго): SnO2 — 21,88; Ta2O5 — 72,83; Nb2O5 — сліди. Домішки: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює виділення неправильної форми, а також зустрічається у вигляді великих, погано огранених призматичних кристалів. Спайність по (100) досконала. Густина 6,8-7,9. Тв. 5,5-6,5. Колір бурий. Риса жовта з зеленуватим відтінком. Блиск алмазний. У шліфі жовтий. Знайдений в альбітизованих сподуменових пегматитах Катанги (Конго) й у Росії.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Buttgenbach H. La thoreaulite, nouvelle espèce minérale // Annales de la Société Géologique de Belgique — Liège: 1933. — Vol. 56. — P. 327–331. — ISSN 0037-9395; 2295-7227
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тороліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тороліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.