Туралф Скулем
| Туралф Скулем | ||
|---|---|---|
| Thoralf Skolem | ||
 | ||
| Ім'я при народженні | бук. Thoralf Albert Skolem | |
| Народився | 23 травня 1887 Саннсвер[no], Норвегія | |
| Помер | 23 березня 1963 (75 років) Осло | |
| Місце проживання | Норвегія | |
| Країна |  Норвегія | |
| Національність | норвежець | |
| Діяльність | математик, філософ, викладач університету | |
| Alma mater | Університет Осло | |
| Галузь | математика, математична логіка | |
| Заклад | Університет Осло, Інститут Кр. Міхельсена[no] | |
| Науковий керівник | Аксель Туе[de] | |
| Відомі учні | Ейстейн Оре[en] | |
| Аспіранти, докторанти | Øystein Ored[1] | |
| Відомий завдяки: | теоремі Льовенгейма — Скулема та ін. | |
| Нагороди |
| |
 Туралф Скулем у Вікісховищі | ||
Ту́ралф А́лберт Ску́лем (норв. Thoralf Albert Skolem, у деяких джерелах Торальф Сколем і Альберт Торальф Сколем; 23 травня 1887, Саннсвер — 23 березня 1963, Осло) — норвезький математик, логік і філософ. Основні праці Скулема стосуються теорії множин, основ математики, математичної логіки, зокрема теорії моделей, також значний внесок зробив у філософію математики, теорію чисел, абстрактну алгебру, комбінаторику.
Біографія
ред.Туралф Скулем народився 23 травня 1887 р. в містечку Саннсвер[no] (зараз частина міста Конгсберг) в фюльке Бускерюд. Мати — Гелене Олетте Вол (норв. Helene Olette Vaal) (1850–1914). Батько — І́вен Скулем (1849–1926) був учителем початкової школи, хоча більшість родичів займалась фермерством[2].
Навчався в середній школі в Християнії (нині в межах м. Осло). В 1905 р. закінчив школу і здав Examen artium[no] (з латини «іспит з мистецтва», випускний екзамен норвезьких гімназій, який дає право вступу в університети) і вступив в Університет Осло, щоб вивчати математику, але також взяв курси з фізики, хімії, зоології та ботаніки.
У 1909 році, під час навчання в університеті, Туралф почав працювати асистентом у відомого фізика Крістіана Біркеланна, відомого дослідами з бомбардування намагнічених сфер електронами та отримання ефектів подібних до полярного сяйва. Таким чином, першими публікаціями Скулема були статті з фізики, написані спільно з Біркеланном. У 1913 році Т. Скулем здобув учений ступінь у галузі математики. За його тези (магістерську роботу) Undersøkelser innenfor logikkens algebra (Дослідження з алгебри логіки), він отримав найвищу оцінку 1.0[3]. Про його видатне досягнення повідомили, що відбувалося в рідкісних випадках, короля Норвегії.
Т. Скулем продовжував працювати асистентом Біркеланна, навіть подорожував з ним до Судану в 1913 році для спостереження за зодіакальним світлом[4]. Незважаючи на роботу з фізики як асистента Біркеланна, він продовжував математичні дослідження і протягом цього часу досяг помітних результатів в теорії ґраток.
У зимовий семестр 1915-1916 рр. він навчався в Геттінгенському університеті, який тоді був центром досліджень з математичної логіки, математики і абстрактної алгебри, галузей, в яких згодом Т. Скулем досяг значних успіхів. Це були роки Першої світової війни, і умови перебування в Геттінгені були надзвичайно важкими. У 1916 році він повернувся в Королівський університет Фредеріка в Християнії, де він був призначений науковим співробітником (докторантом). У 1918 р. Скулем був призначений на новостворену посаду доцента математики в цьому ж університеті, і цього року був обраний до Норвезької академії наук. Він, однак, формально не вчився в докторантурі, бо у свої молоді роки, норвезький математик Вігго Брун і Скулем домовилися, що не будуть отримувати ступінь доктора, ймовірно, відчуваючи, що ступінь доктора в Норвегії не була важливою у вихованні молодого вченого. Але в середині двадцятих років з'явилося молоде покоління норвезьких математиків. Здається Скулем відчув, що він повинен виконати формальні вимоги і отримати докторський ступінь, і він "отримав дозвіл" від Бруна на представлення дисертації[5].
1926 року, у віці маже 40 років, Скулем отримав ступінь доктора з дисертацією нім. Einige Sätze über ganzzahlige Lösungen gewisser Gleichungen und Ungleichungen — Декілька тверджень про цілочисленні розв'язки певних (алгебраїчних) рівнянь і нерівностей. Формальним науковим керівником дисертації був Аксель Туе, який помер 1922 року[4].
1927 року Скулем одружився з Едіт Вільгеміне Гасволл (Edith Wilhelmine Hasvold (28.11.1899–8.10.1983))[6]. До 1930 р. Т. Скулем працював у Королівському університеті Фредеріка. З 1930 по 1938 р. — науковий співробітник Інституту Кр. Міхельсена[no] в Бергені .
Примітки
ред.- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Фенстад, 1996, с. 99, His father, Even Skolem, taught in elementary school, but the family were mainly farming people.
- ↑ * Baas, Nils A. (2000) Norsk matematikk – stolte tradisjoner [Архівовано 12 лютого 2005 у Wayback Machine.]. Gunnerusforelesning i Det Kongelig Norske Videnskabers Selskab. (Баас, Нільс А. Норвезькі математики — гордість традицій. Гуннерусівська лекція в Королівському норвезькому науковому товаристві)
- ↑ а б http://www-gap.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Skolem.html [Архівовано 4 травня 2006 у Wayback Machine.] Біографія Туралфа Альберта Скулема на сайті http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/ MacTutor History of Mathematics archive
- ↑ Фенстад, 1996, с. 100, In their younger years, Viggo Brun and Skolem agreed….
- ↑ NORSK BIOGRAFISK LEKSIKON, Thoralf Skolem. https://nbl.snl.no/Thoralf_Skolem
Посилання
ред.- Fenstad, Jens Erik. Thoralf Albert Skolem 1887—1963: A Biographical Sketch. — 1996. — 28 June. Архівовано з джерела 26 січня 2013. Процитовано 2015-07-14.
- MacTutor: Thoralf Skolem
- Туралф Скулем(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
|
Це незавершена стаття про математика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |