Вікіпедія

Томмі Моррісон

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Томмі Девід Моррісон (англ. Tommy David Morrison; 2 січня 1969, Грейвет, Арканзас — 1 вересня 2013, Омаха, Небраска) — американський професійний боксер (з 1988 по 1996), чемпіон у важкій вазі за версією WBO (1993). У 1996 залишив боксерську кар'єру через позитивний результат аналізу на ВІЛ. Також відомий як актор; у 1990 знявся у кінострічці Роккі 5 у ролі боксера Томмі Ганна.

Томмі Моррісон
Томмі Моррісон (2011)
Томмі Моррісон (2011)
Загальна інформація
Повне ім'яТоммі Девід Моррісон
ПрізвиськоГерцог (англ. The Duke)
ГромадянствоСША США
Народження2 січня 1969(1969-01-02)
США Грейвет, Арканзас
Смерть1 вересня 2013(2013-09-01) (44 роки)
США Омаха, Небраска
Вагова категоріяВажка
СтійкаОртодокс
Зріст188 см
Розмах рук192 см
Професіональна кар'єра
Перший бій10 листопада 1988
Останній бій9 лютого 2008
Боїв52
Перемог48
Перемог нокаутом42
Поразок3
Нічиїх1
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Моррісон.

У 2007 зробив спробу повернутися в бокс — після того, як у липні 2006 повторний аналіз крові показав відсутність в організмі ВІЛ.[1] У серпні 2013 мати Моррісона повідомила, що її син хворий на СНІД, до того ж перебуває на фінальній стадії захворювання.[2] Помер у віці 44 років від септичного шоку, поліорганної недостатності та зупинки серця. Під час аутопсії наявність ВІЛ, однак, не підтвердилася.[3]

Життєпис

ред.

Народився в сім'ї Діани та Тімоті Моррісона; батько був будівельником на пенсії.[4] За лінією матері мав індіанські корені (належав до племен понка та ото), за лінією батька — шотландські.[5][6].[7] Ріс та виховувався в окрузі Делавер, штат Оклахома,[8] більшу частину свого життя провів у місті Джей у тому ж штаті. Був далеким кровним родичем голівудської кінозірки Джона Вейна, через що отримав прізвисько «Герцог» (англ. The Duke).[9][10] Старший брат Томмі, Тім Моррісон-молодший, був також боксером і брав участь у змаганнях National Golden Gloves (Ноксвілл, штат Теннесі), дійшовши до чвертьфіналу; у дебютному поєдинку на професійному ринзі Тім програв боксеру Оліверу Макколу.

У тринадцятирічному віці Томмі, підробивши документи, взяв участь у п'ятнадцяти тестових поєдинках з боксу серед аматорів (мінімальний вік учасників мав складати 21 рік), з яких програв лише один. У 1988, закінчивши середню школу, отримав запрошення грати в університетській команді з американського футболу за Emporia State University. В тому ж році виграв регіональні змагання Golden Gloves у Канзасі та подав заявку на участь у National Golden Gloves у місті Омаха (штат Небраска).[11]

Боксерська кар'єра

ред.

Професійну боксерську кар'єру Томмі Моррісон розпочав 10 листопада 1988 у Нью-Йорку, нокаутувавши Вільяма Мухаммада.[12]

У 1989 під час поєдинків здобув дев'ятнадцять перемог, більшу частину (п'ятнадцять) з яких — нокаутом. 18 жовтня 1991 вперше отримав шанс позмагатися за титул чемпіона світу за версією WBO. Під час поєдинку, однак, програв у п'ятому раунді Рею Мерсеру, який відправив Томмі в нокаут. До цього моменту Моррісон виграв 28 боксерських поєдинків підряд.

У 1992 отримав шість перемог; серед переможених ним суперників — Джо Хіпп, який згодом став першим корінним американцем, що здобув титул чемпіона світу у важкій вазі.

6 липня 1993 відбувся найважливіший в кар'єрі поєдинок, у результаті якого Моррісон переміг легенду професійного боксу Джорджа Формена й таким чином здобув з другої спроби титул чемпіона світу у важкій вазі за версією WBO. Проте вже майже через п'ять місяців Моррісон втратив титул, програвши Майклу Бенту. Останнім поясом у боксерській кар'єрі був малозначущий титул за версією IBC, який Моррісон здобув у 1995, перемігши Донована Раддока, і втратив через чотири місяці, програвши Ленноксу Льюїсу.

15 лютого 1996 був вимушений перервати боксерську кар'єру, оскільки аналізи підтвердили у нього наявність ВІЛ. У 2007 повернувся на ринг і переміг нокаутом у другому раунді Джона Касла. Через рік провів свій останній поєдинок, перемігши Мета Вейсгаара. Загалом під час спортивної кар'єри Моррісон провів 368 поєдинків (включаючи аматорські), з яких виграв 343 (315 — нокаутом), 24 завершив поразкою й лише один завершився нічиєю.[13]

Акторська кар'єра

ред.
 
Томмі Моррісон (ліворуч), Стів Лотт і Сільвестр Сталлоне, 6 червня 1990

Вперше на кіноекрані Моррісон з'явився у 1988 у стрічці Джона Карпентера Вони живі (англ. They Live), знятій у жанрі наукової фантастики. У ній Моррісон зіграв бійця руху опору на ім'я Дейв.[14] Боксерські поєдинки Моррісона надихнули Сильвестра Сталлоне написати сценарій фільму Роккі-5, який вийшов у 1990-му;[15] у ньому Моррісон зіграв боксера Томмі Ганна.[16] З'явився він також у ролі Лео в одному з епізодів ситкому Сибіл, знятому компанією CBS, у 1996, під назвою Навчаючи Зої (англ. Educating Zoey) з Сібілл Шеперд, кримінальній драмі Трійка з Західного Мемфісу (англ. West Memphis Three) та фільмі Walk On (2005).[17]

Приватне життя

ред.

У Томмі Моррісона залишилося двоє синів — Трей Ліппе (*27 вересня 1989) та Джеймс Маккензі Вітт (*18 липня 1990). Був одружений тричі: з 1996 по 2000 — з Дон Фрімен (англ. Dawn Freeman), з 2001 по 2011 — з Дон Гілберт (англ. Dawn Gilbert), з 2011 по 2013 — з Трішею Гардінг. Проживав у Вайт Каунті (англ. White County), штат Теннесі.

Протягом 1990-х та на початку 2000-х Моррісон вчинив ряд правопорушень: у грудні 1993 побив студента з Університету Айови, за що був вимушений виплатити йому компенсацію у розмірі 310 доларів;[18][19] у жовтні 1996 транспортував у місті Джей заряджену вогнепальну зброю, за що отримав шість місяців умовно та був вимушений виплатити штраф у розмірі 100 доларів;[20] у вересні 1999 був засуджений на два роки умовно через інцидент, що трапився двома роками раніше, внаслідок якого з його провини було поранено троє людей;[21] 16 вересня 1999 поліція знайшла в машині Моррісона наркотики та зброю, через що 14 січня 2000 він був засуджений до двох років ув'язнення.[21].[22] 3 квітня 2002 отримав ще один рік увязнення за порушення своїх зобовязань після виходу з в'язниці.[23]

Смерть

ред.

У 1996 у Моррісона був виявлений ВІЛ, хоча діагноз підтверджувався не завжди.[24] У січні 2007 Моррісон вчетверте пройшов тест на ВІЛ, який так само, як і попередні, не показав наявності вірусу.[25] Томмі Моррісон помер 1 вересня 2013 в медичному центрі Омахи (Небраска). Причиною смерті стала зупинка серця, викликана поліорганною недостатністю, яку, в свою чергу, спровокував септичний шок, спровокований синьогнійною паличкою.[26]

Похований на цвинтарі Батлер Крік (англ. Butler Creek Cemetery) (Арканзас).[9]

Поєдинки

ред.
No. Результат Рахунок Супротивник Тип Раунд, час Дата Місце проведення Нотатки
52 Перемога 48–3–1   Мет Вейсгаар TKO 3 (6), 1:40 9 лютого 2008   Domo de la Feria, Леон, Мексика
51 Перемога 47–3–1   Джон Касл TKO 2 (6), 1:49 22 лютого 2007   Mountaineer Casino Racetrack and Resort, Західна Вірджинія, США
50 Перемога 46–3–1   Маркус Роде TKO 1 (10), 1:38 3 листопада 1996   Tokyo Bay NK Hall, Ураясу, Японія
49 Поразка 45–3–1   Леннокс Льюїс TKO 6 (12), 1:22 7 жовтня 1995   Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Втратив чемпіонський титул
48 Перемога 45–2–1   Донован Раддок TKO 6 (12), 2:55 10 червня 1995   Municipal Auditorium, Канзас Сіті, Міссурі, США Став чемпіоном за версією IBC
47 Перемога 44–2–1   Террі Андерсон KO 7 (10), 1:34 1 травня 1995   Brady Theater, Талса, Оклахома, США
46 Перемога 43–2–1   Марсель Браун KO 3 (10), 2:18 5 березня 1995   Civic Assembly Center, Оклахома, США
45 Перемога 42–2–1   Кен Мерріт TKO 1 (10), 2:41 7 лютого 1995   State Fair Arena, Оклахома, США
44 Нічия 41–2–1   Росс П'юріті SD 10 28 липня 1994   Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
43 Перемога 41–2   Шерман Гріффін UD 10 24 травня 1994   Brady Theater, Талса, Оклахома, США
42 Перемога 40–2   Браян Скотт TKO 2 (10), 1:37 27 березня 1994   Expo Square Pavilion, Талса, Оклахома, США
41 Перемога 39–2   Туі Тойя KO 3 (10), 2:13 20 лютого 1994   Belle Casino, Міссісіпі, США
40 Поразка 38–2   Майкл Бент TKO 1 (12), 1:33 29 жовтня 1993   Tulsa Convention Center, Оклахома, США Втратив чемпіонський титул
39 Перемога 38–1   Тім Томашек RTD 4 (12), 3:00 30 серпня 1993   Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США Захистив чемпіонський титул
38 Перемога 37–1   Джордж Формен UD 12 7 липня 1993   Thomas & Mack Center, Парадіз, Невада, США Став чемпіоном за версією WBO
37 Перемога 36–1   Ден Мерфі TKO 3 (10), 1:10 30 березня 1993   Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США
36 Перемога 35–1   Карл Вільямс TKO 8 (10), 2:10 16 січня 1993   Reno-Sparks Convention Center, Рено, Невада, США
35 Перемога 34–1   Маршал Тілман TKO 1 (10), 2:23 12 грудня 1992   America West Arena, Фенікс, Аризона, США
34 Перемога 33–1   Джо Хіпп TKO 9 (10), 2:47 27 липня 1992   Bally's Reno, Невада, США
33 Перемога 32–1   Арт Такер TKO 2 (10), 1:12 14 травня 1992   Broadway by the Bay Theater, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
32 Перемога 31–1   Кіммуель Одум TKO 3 (10), 1:50 23 квітня 1992   Foxwoods Resort Casino, Коннектикут, США
31 Перемога 30–1   Джеррі Голстед TKO 5 (10), 0:30 20 березня 1992   Caesars Palace, Парадіз, Невада, США
30 Перемога 29–1   Боббі Кворі TKO 2 (10), 1:29 16 лютого 1992   Las Vegas Hilton, Невада, США
29 Поразка 28–1   Рей Мерсер TKO 5 (12), 0:28 18 жовтня 1991   Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Бій за чемпіонський титул (версія WBO)
28 Перемога 28–0   Ладіслао Міянгос TKO 1 (10), 1:40 27 червня 1991   Bally's Las Vegas, Парадіз, Невада, США
27 Перемога 27–0   Юрій Ваулін TKO 5 (10), 2:06 19 квітня 1991   Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
26 Перемога 26–0   Пінклон Томас RTD 1 (10), 3:00 19 лютого 1991   Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США
25 Перемога 25–0   Джеймс Тілліс TKO 1 (8), 1:51 11 січня 1991   Etess Arena, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
24 Перемога 24–0   Майк Ейсі TKO 1 (6), 1:35 8 листопада 1990   Bally's Las Vegas, Невада, США
23 Перемога 23–0   Джон Мортон TKO 5 (6), 1:49 4 жовтня 1990   Etess Arena, Нью-Джерсі, США
22 Перемога 22–0   Чарльз Вулард KO 2 9 червня 1990   Memorial Hall, Канзас, США
21 Перемога 21–0   Кен Лакуста UD 6 7 грудня 1989   The Mirage, Невада, США
20 Перемога 20–0   Лоренцо Кенеді UD 6 3 листопада 1989   South Mountain Arena, Нью-Джерсі, США
19 Перемога 19–0   Чарльз Гостеттер KO 1 26 жовтня 1989   Kemper Arena, Міссурі, США
18 Перемога 18–0   Гаррі Террел KO 1 (6), 2:59 17 жовтня 1989   Arizona State Fair, Аризона, США
17 Перемога 17–0   Девід Джейко KO 1 (6), 0:37 19 серпня 1989   Veterans Memorial Coliseum, Флорида, США
16 Перемога 16–0   Рік Еніс TKO 1 (6), 2:45 5 серпня 1989   Harrah's Lake Tahoe, Невада, США
15 Перемога 15–0   Джессі Шелбі TKO 2 (6), 1:55 22 серпня 1989   Showboat, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
14 Перемога 14–0   Майк Робінсон TKO 2 (6) 8 серпня 1989   Bally's Park Place, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
13 Перемога 13–0   Аарон Браун UD 6 3 липня 1989   Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
12 Перемога 12–0   Стів Зускі UD 4 25 червня 1989   Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
11 Перемога 11–0   Ріккі Нельсон TKO 2 (6) 11 червня 1989   Trump Plaza Hotel and Casino, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
10 Перемога 10–0   Майк Макгрейді TKO 1, 1:19 14 травня 1989   Trump Plaza Hotel and Casino, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
9 Перемога 9–0   Лоренцо Бойд TKO 2 22 квітня 1989   Канзас, США
8 Перемога 8–0   Алан Джеймісон KO 1 29 березня 1989   Канзас, США
7 Перемога 7–0   Лі Мур KO 2 24 лютого 1989   Convention Hall, Нью-Джерсі, США
6 Перемога 6–0   Треор Алі TKO 4 (6), 0:53 9 лютого 1989   Felt Forum, Нью-Йорк, США
5 Перемога 5–0   Майк Фоулі KO 1 24 січня 1989   Four Seasons Arena, Монтана, США
4 Перемога 4–0   Елвін Еванс KO 1 17 січня 1989   Premier Center, Мічиган, США
3 Перемога 3–0   Джо Адамс KO 1 12 січня 1989   Оклахома, США
2 Перемога 2–0   Тоні Дьюар KO 1, 0:41 30 листопада 1988   Cobo Hall, Детройт, США
1 Перемога 1–0   Вільям Мухаммад TKO 1 (4) 10 листопада 1988   Felt Forum, Нью-Йорк, США

Фільми та серіали

ред.
  • They Live (1988)
  • Роккі-5 (1990)
  • Сибіл (1996)
  • Трійка з Західного Мемфісу (2005)
  • Walk On (2005)

Примітки

ред.
  1. ↑ Morrison's blood tests negative for second time – boxing. ESPN. 27 квітня 2007. Архів оригіналу за 24 травня 2007. Процитовано 30 липня 2014.
  2. ↑ Tommy Morrison: Ex-World Champion Dies At 44. Sky News. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 30 липня 2014.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Timothy David “Tim” Morrison (1944-2014). Find A Grave Memorial. 10 серпня 2019. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  5. ↑ Putnam, Pat. Tommy Morrison. Vault. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  6. ↑ Clinkscales, Jason (3 вересня 2013). Tommy Morrison, Tommy ‘The Machine’ Gun, AIDS And The Death Of A Complicated Champion. The Sportsfan Journal. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  7. ↑ Tommy Morrison obituary. The Guardian. 11 вересня 2013. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  8. ↑ Tommy Morrison obituary. „The Guardian”. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 12 вересня 2013.
  9. ↑ а б Сайт Find A Grave (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  10. ↑ Personalidade: John Wayne (EUA). InterFilmes.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  11. ↑ Tommy Morrison, Boxer and Co-Star in ‘Rocky V,’ Dies at 44. „The New York Times”. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 3 вересня 2013.
  12. ↑ Tommy Morrison: Boxer who won the world title but couldn't overcome his personal demons. „The Independent”. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 4 вересня 2013.
  13. ↑ Tommy Morrison. BoxRec. Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 9 травня 2017.
  14. ↑ Tommy Morrison. Filmow. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 17 травня 2017.
  15. ↑ Znany piesciarz Tommy Morrison nie zyje. Fakt.pl. Процитовано 7 вересня 2019.
  16. ↑ Tommy Morrison, gwiazda filmu „Rocky V”, nie zyje. Onet.pl. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
  17. ↑ Tommy Morrison. Listal. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 17 травня 2017.
  18. ↑ Morrison KOs student in restaurant. Baltimore Sun. Associated Press. 8 грудня 1993.
  19. ↑ Morrison pleads guilty to assault. Tulsa World. 28 січня 1994.
  20. ↑ More Boxing. Orlando Sentinel. 29 жовтня 1996.
  21. ↑ а б T. Morrison In Trouble Again. CBS News. Associated Press. 11 лютого 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 10 червня 2012.
  22. ↑ Nelson, Melissa (19 січня 2001). Morrison's release delayed because of discipline problem. AP Online.
  23. ↑ Events in Tommy Morrison's boxing career. Kansas City Star. 13 лютого 2011.
  24. ↑ „Rocky”, Tyson i sterydy… Bokser, ktory nie uwierzyl w AIDS. Weszlo. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 7 вересня 2019.
  25. ↑ Vester, Mark (15 січня 2007). Morrison tests negative for HIV, fight delayed. BoxingScene. Процитовано 9 червня 2012.
  26. ↑ Zmarl Tommy Morrison, byly mistrz swiata mial 44 lata. Wirtualna Polska. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2017.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Томмі_Моррісон