Тома Баревич
Тома Баревич (17 жовтня 1836, Базар[1] — 4 липня 1894, Самбір) — український греко-католицький священник, громадський діяч, педагог, посол до Австрійського парламенту ІІ скликання (1867—1869). Полонофіл.
| Тома Баревич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 жовтня 1836 Базар, Чортківський район, Україна |
| Помер |
4 липня 1894 (57 років) Самбір, Австро-Угорщина |
| Країна |
 Долитавщина |
| Діяльність | педагог, політик |
| Alma mater | Віденський університет |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
| Конфесія | Українська греко-католицька церква |
Життєпис ред.
Народився 17 жовтня 1836 року в селі Базар у сім'ї місцевого дяка Василя Баревича.[2]
Навчався в гімназіях у Бучачі і Львові, де в 1855 році склав іспит зрілості. У 1856—1859 роках навчався в Греко-католицькій центральній семінарії у Відні і на Богословському факультеті Віденського університету.[2] Розпочав учительську працю як заступник учителя в Самбірській гімназії, а в 1861 році — у гімназії оо. домініканців у Львові. У 1863 році став дійсним учителем у Станиславівській гімназії. Висвячений на священника в 1864 році.[3] 1867 року склав додатковий іспит у Відні. У 1872—1874 роках був директором Дрогобицької гімназії імені Франца Йосифа І. Тоді в гімназії навчався Іван Франко.[4] З 1874 року до вересня 1889 року — директор цісарсько-королівської Вищої гімназії в Самборі. Потім вийшов на пенсію, проживав у Самборі. Про о. Баревича пише в автобіографічній повісті «Своїми силами» Андрій Чайковський (навчався в Самбірській гімназії в 1869—1877 роках), називаючи його Товаревич.[5]
Обраний до Галицького крайового сейму в першій курії Станиславівського округу від Станиславівського виборчого округу. Також був членом Імперської ради у Відні ІІ скликання (1867—1870). Співпрацівник кількох москвофільських газет і журналів.
Мав сина Вітольда[6], доктора[7], який став гімназійним професором у Львові.[8]
Погляди ред.
Був полонофілом і «стояв на услугах поляків».[9] Автор його некролога в часописі «Kurjer Lwowski» зазначає, що Баревич хоч і був русином з роду і руським священником, відзначався дивною і хворобливою ненавистю до всього, що руське. Як учитель і педагог давав її відчути не лише молоді, але й своїм колегам по роботі.[10]
Примітки ред.
- ↑ Barewicz (Thomas) // Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag 1867. — S. 87. (нім.)
- ↑ а б Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 237.(англ.)
- ↑ Barevyč Toma // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 26. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Іван Франко – [Допис про дрогобицьку гімназію]. www.i-franko.name. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Чайковський А. Своїми силами // Спогади. Листи. Дослідження / Мін. освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; Національна академія наук України, Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича; Наукова фундація Андрія Чайковського / Упорядкує. О. В. Седляра і Б. 3. Якимовича; Редкол.: Б. 3. Якимович (голова) та ін.. — — Львів, 2007. — Т. 4. — с. 9-350.
- ↑ Żygulski Z. Barewicz Witold (1865—1911) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. I. — S. 304. (пол.)
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego Gimnazjum im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1894. — Lwów 1894. — S. 3. (пол.)
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów 1892. — S. 41. (пол.)
- ↑ Студинський К. Павло Леонтович (Павло зі Щуткова) [Архівовано 2022-01-25 у Wayback Machine.] // Записки Наукового Товариства імени Шевченка. Т. CXXXVI-CXXXVII. — Львів, 1925. — С. 186.
- ↑ Zmarli. Ks. Tomasz Barewicz // Kurjer Lwowski. -1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3. (пол.)
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства. — T. 1. — Львів, 2000. — С. 94.
- Sprawozdanie Dyrekcji C. K. Gimnazyum Arcyksiężniczki Elżbiety w Samborze za rok szkolny 1894. — Sambor 1894. — S. 80.
- Cichocki W. Sambor przed pół wiekiem. Ku upamiętnieniu 40-tej rocznicy matury zdawanej w samborskim gimnazjum w czerwcu 1884 roku. — Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1925. — S. 24–26. (пол.)
- Grodziski S. Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914 — Warszawa, 1993. (пол.)
- Wykaz Członków Sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież wielkiego xięstwa Krakowskiego w r. 1867. — Lwów, 1867.