Відкрити головне меню

Томаш Антоні Вавже́цький (пол. Tomasz Antoni Wawrzecki; 7 березня 1759 — 5 серпня 1816) — польський військовий і політичний діяч, підкоморій ковенський (з 1784), хорунжий великий литовський (1791).

Томаш Вавжецький
Tomasz Wawrzecki 1.PNG
Народився 7 березня 1759(1759-03-07)
Meikštai[d], Браславський повіт, Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 5 серпня 1816(1816-08-05) (57 років)
Vidzy Lawchynskiya[d], Новоолександрівський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Поховання Відзи
Громадянство
(підданство)
Alex K Grundwald flags 1410-03.svg Велике князівство Литовське
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність інженер в цивільному будівництві, політик
Посада Q674915?, Q3917303? і deputy to the Sejm of the First Polish Republic[d]
Військове звання генерал
Рід Q63531231?
Батько Q30092758?
Мати Q30092759?
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
Rola herb.svg

ЖиттєписРедагувати

Належав до гербу Роля.

 
Поштова марка Білорусі, 1994

У січні 1791 отримав від польського короля Станіслава Августа посаду хорунжого великого литовського. Прихильник реформ, в 1788 був обраний послом (депутатом) від Браславського повіту на Чотирирічний сейм (1788—1792]]). Член об'єднання прихильників нової польської конституції 1791-го.

У лютому 1791 запропонований королем на посаду підскарбія надвірного литовського, від якої відмовився.

В 1792 брав участь в російсько-польській війні.

Під час повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка отримав чин генерал-лейтенанта (16 жовтня 1794). Після бою під Ґміна Мацейовіце, де Тадеуш Костюшко був важко поранений і взятий у полон, був призначений головнокомандувачем польських повстанських сил. Брав участь у битві за Прагу (передмістя Варшави, листопад 1794).

В 1796 погодився присягнути російському імператору Павлу I, за що був звільнений разом з 12 тис. полонених поляків.

З 1813 — член Тимчасової ради, керуючий Варшавським герцогством. В 1815 призначений міністром юстиції Королівства Польського з довічним титулом сенатора-воєводи.

ПосиланняРедагувати