Томаш Вавжецький

польський політик

Томаш Антоні Вавже́цький (пол. Tomasz Antoni Wawrzecki; 7 березня 1759 — 5 серпня 1816) — польський військовий і політичний діяч, підкоморій ковенський (з 1784), хорунжий великий литовський (1791).

Томаш Вавжецький
Народився 7 березня 1759(1759-03-07)
Meikštaid, Браславський повіт, Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 5 серпня 1816(1816-08-05)[1][2][3] (57 років)
Vidzy Laŭčynskijad, Новоолександрівський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Поховання Відзи
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність політик
Знання мов польська
Посада хорунжий великий литовський[2], посол Сейму Речі Посполитої[d] і Q65952526?
Військове звання генерал
Конфесія католицтво
Рід Q63531231?
Батько Tadeusz Aleksander Wawrzeckid
Мати Barbara Tyzenhauzd
У шлюбі з Józefa Pacd[3]
Нагороди

Життєпис ред.

Належав до гербу Роля.

 
Герб Роля
 
Поштова марка Білорусі, 1994

У січні 1791 отримав від польського короля Станіслава Августа посаду хорунжого великого литовського. Прихильник реформ, в 1788 був обраний послом (депутатом) від Браславського повіту на Чотирирічний сейм (1788—1792). Член об'єднання прихильників нової польської конституції 1791-го.

У лютому 1791 запропонований королем на посаду підскарбія надвірного литовського, від якої відмовився.

В 1792 брав участь в російсько-польській війні.

Під час повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка отримав чин генерал-лейтенанта (16 жовтня 1794). Після бою під Ґміна Мацейовіце, де Тадеуш Костюшко був важко поранений і взятий у полон, був призначений головнокомандувачем польських повстанських сил. Брав участь у битві за Прагу (передмістя Варшави, листопад 1794).

В 1796 погодився присягнути російському імператору Павлу I, за що був звільнений разом з 12 тис. полонених поляків.

З 1813 — член Тимчасової ради, керуючий Варшавським герцогством. В 1815 призначений міністром юстиції Королівства Польського з довічним титулом сенатора-воєводи.

Посилання ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 204.
  3. а б в Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 300. — 377 с.