Відкрити головне меню

Томас-Еміль фон Віккеде (нім. Thomas-Emil von Wickede; 22 квітня 1893, Ферден-ан-дер-Аллер23 червня 1944, Вальдбах) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту (1 січня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Томас-Еміль фон Віккеде
нім. Thomas-Emil von Wickede
Народився 23 квітня 1893(1893-04-23)
Ферден-ан-дер-Аллер, Ферден, Німеччина
Помер 23 червня 1944(1944-06-23) (51 рік)
Retteneggd, Вайц, Штирія, Австрія
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

БіографіяРедагувати

Виходець із знатного роду Віккеде. 2 вересня 1913 року поступив на службу фанен-юнкером в мекленбурзький фузілерний полк «Імператор Вільгельм» №90. Учасник Першої світової війни, воював на Східному фронті. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після війни продовжив службу в рейхсвері, весною 1930 року поступив на службу в 17-й піхотний полк, в якому служив до вересня 1939 року. Учасник Польської кампанії і, як командир 409-го піхотного полку, боїв на радянсько-німецькому фронті. З 5 червня 1942 по 29 жовтня 1943 року — командир 30-ї піхотної дивізії. З 4 листопада 1943 по 23 червня 1944 року — командир 10-го армійського корпусу.

23 червня 1944 року загинув в авіакатастрофі Ju 52 в Австрії разом з Францом Россі, Едуардом Дітлем і Карлом Егльзером.

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.

ПосиланняРедагувати