Толоконнікова Надія Андріївна

Толоконнікова Надія Андріївна
Ім'я при народженні рос. Надежда Андреевна Толоконникова
Псевдо Толокно
Народилася 7 листопада 1989(1989-11-07)[1][2] (34 роки)
Норильськ, Красноярський край, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Місце проживання Росія, Росія
Діяльність модель, sewing machine slave, політична активістка, музикантка, вебкам-модель, мисткиня
Галузь political militancyd, політична діяльність[3] і музика[3]
Alma mater філософський факультет МДУd
Знання мов російська[3] і англійська
Членство Pussy Riot
Роки активності 2008 — тепер. час
Жанр панк-рок, Oi!, гардкор-панк, поп і Гіперпоп
У шлюбі з Верзилов Петро Юрійович
Нагороди
IMDb ID 5247378

Надія Андріївна Толоконнікова (рос. Надежда Андреевна Толоконникова, також відома як Надя Толокно; нар. 7 листопада 1989(19891107), Норильськ) — учасниця панк-групи Pussy Riot, засновниця (разом з Марією Альохіною) організації з захисту прав увязнених «Зона Права» та мережевого ЗМІ «Медиазона», колишня учасниця арт-групи «Війна» і «московської фракції арт-групи Війна». Здобула всесвітню популярність навесні 2012 року після арешту у справі про «панк-молебні» у храмі Христа Спасителя. 17 серпня 2012 за участь в даній акції засуджена Хамовницьким судом до позбавлення волі на строк два роки за статтею «Хуліганство» (ч. 2 ст. 213 КК РФ). Відбувала покарання в жіночій колонії ІК-14 (Мордовія). Була звільнена 23 грудня 2013 по амністії, за два місяці до офіційного закінчення терміну ув'язнення. Після звільнення зайнялася правозахисною діяльністю, заснувавши разом з Марією Альохіною рух по захисту прав ув'язнених «Зона права».

Життєпис ред.

Надія Толоконнікова народилась у 1989 році в місті Норильську (Росія). В дитинстві паралельно з навчанням у школі займалась грою на фортепіано. Закінчивши школу із золотою медаллю, юна Надія вирішила отримати вищу освіту в МДУ на філософському факультеті.[джерело?]

Протестна та правозахисна діяльність ред.

Перформанс «Богородице Дево, Путина прогони!» ред.

Визнання ред.

  • Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оголосила учасниць групи Pussy Riot в'язнями совісті[4][5].
  • У серпні 2012 року арт-критик Ірина Кулик висунула учасниць Pussy Riot Марію Альохіну, Надію Толоконникову і Катерину Самуцевич на премію Кандинського у номінації «Проект року» за акцію в храмі Христа Спасителя. У лонг-лист премії, до якого за підсумками голосування експертів увійшла 21 робота, акція Pussy Riot не потрапила через недостатню кількість балів.[6][7] . [8].
  • У 2012 році журнал Foreign Policy включив Толоконнікову разом з Катериною Самуцевич і Марією Альохіною в число 100 провідних інтелектуалів світу.[9].
  • У 2012 році в російській версії журналу MAXIM Толоконнікова зайняла 18 місце в списку 100 найсексуальніших жінок Росії,[10], в тому ж році за результатами голосування на американському вебпорталі AskMen.com Надія посіла 85 місце у списку «99 найбажаніших жінок», ставши у ньому єдиною росіянкою. Також редакція назвала Толоконнікову «найсексуальнішим російським в'язнем» У 2012 році дівчині також пропонували з'явитися на обкладинці журналу Playboy в Україні.[11][12].
  • У грудні 2012 року французька газета Le Figaro назвала Толоконнікову «жінкою року». Тоді вона знаходилась у мордовській колонії. У рейтингу з двадцяти персон Толоконнікова випередила Мішель Обаму (2 місце) та Меріл Стріп (3 місце)[13].
  • У березні 2013 року посіла 72 місце в списку «100 найвпливовіших жінок Росії», який щорічно складається радіостанцією «Ехо Москви».[14].
  • У січні 2014 року фотографія Толоконнікової була розташована на обкладинці газети «The Times».

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. а б в Czech National Authority Database
  4. Смирнов С., Кузьменкова О., Артемьев А. (4 квітня 2012). Панк-узники совести. «Газета.Ru». {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  5. Новые политзаключённые. Ведомости. 5 липня 2012. Две из трёх девушек — Надежда Толоконникова и Екатерина Самуцевич — в ответ объявили голодовку. Жалобы защиты и призывы общественности освободить обвиняемых под подписку о невыезде судом систематически отклоняются {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |subtitle= та |description= (довідка)
  6. Парфенова Анастасия. (10 серпня 2012). Pussy Riot «грозит» премия Кандинского. «Коммерсантъ FM». {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |subtitle= та |description= (довідка)
  7. Волчек Дмитрий. (18 серпня 2012). Арт-критик Ирина Кулик: «Художественные достоинства панк-молебна неоспоримы». «Радио Свобода». Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 8 серпня 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  8. Валерий Дъяконов (10 вересня 2012). Искусство не выбирать. Коммерсантъ, № 168/П (4953). Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  9. The FP Top 100 Global Thinkers 2012 (англ.). foreignpolicy.com. 26 листопада 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  10. Надежда Толоконникова. Maxim. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  11. Надія Толоконнікова потрапила до списку найбажаніших жінок року. Українські новини. 12 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  12. Участнице Pussy Riot предложили сняться для украинского Playboy. Lenta.ru. 15 серпня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  13. Le Figaro назвал участницу Pussy Riot «женщиной года». Top.rbc.ru. 22 грудня 2012. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  14. 100 самых влиятельных женщин России - рейтинг. Радио «Эхо Москвы». 04 березня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)

Посилання ред.

Джерела ред.