Вікіпедія

Толкачова Олена Олександрівна

українська військова та громадська діячка
23 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 14 травня 2022.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толкачова.

Толкачова Олена Олександрівна — українська військова, старший лейтенант 3 ОШБр, волонтерка та громадсько-політична діячка, учасниця Революції Гідності та війни на сході України. Командир Патронатної служби Азову, засновниця і керівнця БФ «Янголи Азову». Під опікою служби дві бригади: 3-тя окрема штурмова бригада ЗСУ та 12-та бригада спеціального призначення «Азов» НГУ.

Толкачова Олена Олександрівна
ПсевдоГайка
Народилася8 червня 1981(1981-06-08) (43 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьвійськова, волонтерка
Alma materмеханіко-математичний факультет Київського національного університету
ПосадаКомандир патронатної служби полку «Азов»
Військове звання Старший лейтенант
ПартіяНаціональний корпус
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Життєпис

ред.

Народилася 8 червня 1981 року в Києві[1].

Закінчила Механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за освітою — математик. У 2002—2006 роках — магістр факультету «Правознавство», Національна академія управління.

До зими 2013/2014 років була підприємицею та активно займалася мотоспортом[2][3].

Активно долучилася до подій Революції Гідності, була співорганізаторкою та активісткою Правого Сектору Дарницького району Києва[2]. Власну підприємницьку діяльність припинила через військово-революційні події в Україні[4][5].

Військова діяльність

ред.

У 2014 році бере активну участь у Війні на сході України на волонтерських засадах. З травня 2014 року долучилася до лав батальйону «Азов», де сформувала медично-волонтерський підрозділ під назвою «патронатна служба», що здійснює повний медичний супровід поранених бійців та піклування про сім'ї загиблих[6][7][8]. Підрозділ не має аналогів ані в інших добробатах, ані в підрозділах регулярних військ[9][неавторитетне джерело].

Під час Широкинської операції безпосередньо організовувала евакуацію поранених з Маріуполя до лікарні ім. І.Мечникова в Дніпрі.[7]

З початку повномасштабного вторгнення масштабувала діяльність Патронатної служби Азову. До обов'язків служби входять[10]: медичний супровід бійців, які отримали поранення; організація реабілітації у реабілітаційних центрах України; психологічний супровід та емоційна підтримка бійців; супроводження протезування для бійців з травматичними ампутаціями; організація церемонії прощання з полеглими воїнами; юридичний та соціальний супровід бійців та їх родин[11][12]. Служба також бере участь у впізнаннях загиблих воїнів та сприяє якомога швидшій ідентифікації тіл полеглих, організовує зберігання тіл невпізнаних воїнів. Здійснює юридичний, соціальний та фінансовий супровід родин військовослужбовців та ветеранів.

Громадсько-політична діяльність

ред.

У 2014 долучилася до Організації «Патріот України», від якої у 2015 році увійшла до складу громадської ради Дарницького району Києва[13].

У VIII скликанні Верховної Ради України (у 2014—2019 роках) на громадських засадах була помічницею народного депутата Андрія Білецького (першого командира полку «Азов» та Лідера Національного Корпусу)[14].

Активно займається проблемами реабілітації учасників бойових дій, зокрема у 2017 році брала участь у круглому столі «Проблеми фізичної та психологічної реабілітації учасників АТО», де було піднято проблему нестачі в Україні реабілітаційних центрів для учасників бойових дій та обговорювалися питання розв'язання цієї проблеми.[15]

У 2019 році балотувалася в народні депутатки України за списком ВО «Свобода»[16], який формувався силами об'єднаних українських націоналістів, що підписували Національний маніфест.

У 2022 році виступила ініціаторкою створення Благодійного Фонду «Янголи Азову», який займається тим, щоб захисники України та їх сім'ї були забезпечені всім необхідним для Перемоги над окупантом[17]. В травні 2022 року очолила цей фонд[18]. В червні 2022 року Олена Толкачова займалася опізнанням тіл загиблих бійців ОЗСП НГУ «АЗОВ», які загинули під час оборони Маріуполя, та були пізніше передані Україні російською стороною[19]

Нагороди

ред.
  • Нагрудний знак «За сприяння обороні Києва».

Родина

ред.

Виховує доньку Софію[21], яка за прикладом матері стала волонтером-медиком й також має активну громадянську позицію, є виховником у Юнацькому Корпусі[2]. З 2022 року донька Софія є волонтером Патронатної служби Азову.

Примітки

ред.
  1. ↑ Сайт Центральної виборчої комісії. www.cvk.gov.ua.
  2. ↑ а б в Суворов, Олексій (10 черв. 2019 р.). ЕЛЕНА ТОЛКАЧЕВА, НАЧАЛЬНИК ПАТРОНАЖНОЙ СЛУЖБЫ ПОЛКА "АЗОВ": Я Б ХОТЕЛА ПРОВЕЗТИ С ПОЛЯ БОЯ РАНЕНОГО ЭКС-ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО ПОРОШЕНКО НА ЕГО СКОРОЙ-"БОГДАНЕ"... will-live.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  3. ↑ Красоста, которая спасает, Blossom, 12.06.2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  4. ↑ ТОЛКАЧОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА - Clarity Project. clarity-project.info.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ , Привітання, Новини України. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  7. ↑ а б "ЕЛЕНА ТОЛКАЧЕВА, НАЧАЛЬНИК ПАТРОНАЖНОЙ СЛУЖБЫ ПОЛКА «АЗОВ»: Я Б ХОТЕЛА ПРОВЕЗТИ С ПОЛЯ БОЯ РАНЕНОГО ЭКС-ГЛАВНОКОМАНДУЮЩЕГО ПОРОШЕНКО НА ЕГО СКОРОЙ-«БОГДАНЕ»…". will-live.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 11 червня 2019.
  8. ↑ «Не можна стояти осторонь»: Як юристка-математик заснувала військово-медичну волонтерську організацію. bykvu.com. 30 груд. 2021 р.
  9. ↑ Андрій Білецький. Telegram.
  10. ↑ Згідно з сайтом “Янголів Азову”, див. “Про фонд”.
  11. ↑ Роман Кравець (19 вересня 2022). Керівниця патронатної служби "Азову": Росіяни віддають настільки пошкоджені тіла воїнів, що немає з чого взяти ДНК-матеріал. Українська правда.
  12. ↑ Чому реабілітація так дорого, пройти ВЛК пекло, а кладовище у Биківні неможливе?. РБК-Україна. 22 січня 2024.
  13. ↑ Громадська рада (структура) - Офіційний сайт Дарницької районної державної адміністрації в м. Києві. darn.kyivcity.gov.ua.
  14. ↑ Рада-опора. rada.oporaua.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 5 листопада 2021.
  15. ↑ Круглий стіл «Проблеми фізичної та психологічної реабілітації учасників АТО». Процитовано 30 березня 2017.
  16. ↑ Найбільший партійний список на виборах – від ВО «Свобода». Процитовано 21 червня 2019.
  17. ↑ Круглий стіл «Благодійний фонд патронатної служби полку Азов "Янголи Азову».
  18. ↑ [1]
  19. ↑ У межах останнього обміну до Києва привезли 58 тіл загиблих із «Азовсталі». Четверо з них, імовірно, служили в «Азові». Процитовано 09 червня 2022.
  20. ↑ Narazi, Media (4 лист. 2020 р.). Олена Толкачова – матір, волонтер та янгол охоронець для українських військових. www.narazi.media.
  21. ↑ Толкачова О. О., Е-декларація

Джерела і посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Толкачова_Олена_Олександрівна&oldid=43107653