Ткачов Григорій Устимович

Григо́рій Усти́мович Ткачо́в (12 травня 1914 — 3 серпня 1985) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир гармати 609-го стрілецького полку 139-ї стрілецької дивізії 49-ї армії, старший сержант[1]. Повний кавалер ордена Слави.

Григорій Устимович Ткачов
Народження12 травня 1914(1914-05-12)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть3 серпня 1985(1985-08-03) (71 рік)
Павлодар, Казахська РСР, СРСР
ПохованняПавлодар
Національністьросіянин
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1941—1945
ПартіяКПРС
Званнястаршина
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Слави I ступеняОрден Слави II ступеня
Орден Слави III ступеняМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

ред.

Народився в Одесі, в родині робітника. Закінчив 7 класів школи й у 1933 році — школу ФЗУ у Кузнецьку Пензенської області. Працював токарем на мотороремонтному заводі у Славгороді Алтайського краю, пізніше — на механічному заводі «Жовтень» у Павлодарі (Казахстан).

До лав РСЧА призваний у липні 1941 року Павлодарським МВК. У діючій армії — з 1941 року. Воював на Західному і 2-му Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

Демобілізований у 1945 році. Мешкав у Павлодарі, працював майстром цеху на одному з заводів.

Нагороди

ред.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (08.09.1943), Слави 1-го (29.06.1945), 2-го (26.10.1944) та 3-го (15.08.1944) ступенів і медалями.

Примітки

ред.
  1. Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Посилання

ред.
  • Ткачов Григорій Устимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).