Ткачов Григорій Устимович

Григо́рій Усти́мович Ткачо́в (12 травня 1914 — 3 серпня 1985) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир гармати 609-го стрілецького полку 139-ї стрілецької дивізії 49-ї армії, старший сержант[1]. Повний кавалер ордена Слави.

Григорій Устимович Ткачов
Народження 12 травня 1914(1914-05-12)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 3 серпня 1985(1985-08-03) (71 рік)
Павлодар, Казахська РСР, СРСР
Поховання Павлодар
Національність росіянин
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Роки служби 1941—1945
Партія КПРС
Звання старшина
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Слави I ступеняОрден Слави II ступеня
Орден Слави III ступеняМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис ред.

Народився в Одесі, в родині робітника. Закінчив 7 класів школи й у 1933 році — школу ФЗУ у Кузнецьку Пензенської області. Працював токарем на мотороремонтному заводі у Славгороді Алтайського краю, пізніше — на механічному заводі «Жовтень» у Павлодарі (Казахстан).

До лав РСЧА призваний у липні 1941 року Павлодарським МВК. У діючій армії — з 1941 року. Воював на Західному і 2-му Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

Демобілізований у 1945 році. Мешкав у Павлодарі, працював майстром цеху на одному з заводів.

Нагороди ред.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (08.09.1943), Слави 1-го (29.06.1945), 2-го (26.10.1944) та 3-го (15.08.1944) ступенів і медалями.

Примітки ред.

  1. Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Посилання ред.

  • Ткачов Григорій Устимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).