Ткаченко Никифор Ларіонович

Ткаченко Никифор Ларіонович (14 квітня 1905 року, х. Крижанівка нині Хорольського району Полтавської обл - 1 липня 1961 рік, с. Покровська Багачка, Хорольський район, Полтавська область) — учасник бойових дій Другої світової війни.

Ткаченко Никифор Ларіонович
Ім'я при народженні Ткаченко Никифор Ларіонович
Народився 14 квітня 1905(1905-04-14)
х. Крижанівка ниніХорольський район, Полтавська область
Помер 1 липня 1961(1961-07-01) (56 років)
с. Покровська Багачка
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Нагороди Орден Бойового Червоного Прапора, Орден Слави III ступеня, Медалі: Медаль «За відвагу», «За бойові заслуги» та «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

ЖиттєписРедагувати

Ткаченко Никифор Ларіонович народився 14 квітня 1905 року в х Крижанівка, нині Хорольський район Полтавської області.

Під час Другої світової війни разом із дружиною Галиною Василівною,  на початку окупації села Покровська Багачка [1] та всіх навколишніх сіл і хуторів (13 вересня 1941 року), дев'ять днів переховував на горищі сараю двох командирів Червоної Армії - підполковника і старшого лейтенанта, один з яких був поранений. Підлікувавши рани старшого лейтенанта, офіцери вирішили пробиватися до фронту, а Никифора Ларіоновича попросили зберегти бойовий прапор їхньої піхотної частини. Разом із прапором на зберігання залишили і свої документи, нагороди та відзнаки [2]. 19 вересня 1943 року Хорольщина була звільнена від гітлерівців. Через кілька днів Никифор Ларіонович Ткаченко був зарахований у 737-й стрілецький полк, 206-ї стрілецької дивізії, у роту кінної розвідки.[джерело?] На початку листопада 1943 року Ткаченко Н. Л. отримав листа від дружини, яка повідомила, що за прапором ніхто так і не приходив. Тоді він негайно розповів цю історію своєму ротному, старшому лейтенанту Агеєву. Далі звістка пішла по інстанціям. Із штабу полку надійшов наказ: «Червоноармійцю Ткаченку Н. Л. з'явитися до комполка, Підполковника Бєлих». Начальник штабу 737 стрілецького полку від 5 листопада 1943 року за № 4/510, написав наказ, у якому зазначалося, що червоноармієць роти автоматників Ткаченко Никифор Ларіонович у супроводі сержанта Циганова І.І. направляються по маршруту: с. Решетки — Драбово — Лубни — хутір Крижанівка, для виконання особливого завдання командування [3].

12 листопада в штабі 206-ї стрілецької дивізії, в урочистій обстановці, Никифор Ларіонович власноруч передав прапор військової частини представнику Військової Ради Фронту, за що був представлений до високої нагороди - ордена Бойового Червоного Прапора, який одержав 15 лютого 1944 року по завершенню Корсунь-Шевченківської операції. Разом із цим орденом Ткаченко Н.Л. одержав і орден Слави ІІІ ступеня за героїзм, проявлений в ході операції [4]. Після вигнання ворога з України, визволяв Румунію, Угорщину, Чехословаччину. День Перемогу зустрів під Прагою.

 
Фото Погосподарської книги № 10 П.-Багачанської сільської ради
 
Фото фрагменту з Погосподарської книги № 10 Покровськобагачанської сільської ради про смерть Ткаченка Н.Л.

Довгий час після війни Никифор Ларіонович працював конюхом та пасічником в артілі „Червоний прапор” в с. Покровська Багачка. Помер 1 липня 1961 року в с. Покровська Багачка, де і похований.

НагородиРедагувати

За сміливість і відвагу в боротьбі з фашизмом у роки Другої світової війни Ткаченко Никифор Ларіонович нагороджений:

БібліографіяРедагувати

  1. Гунько С. Прапор збережено // Соціалістична Хорольщина. - 1959. - 8 травня. - С. 2
  2. На скрижалях перемоги і скорботи: Хорольці та рух опору німецько-фашистським окупантам [Текст] / упор. Сайно Л.В.- Хорол: Центральна районна бібліотека, 2012.- 52 с.- С. 19
  3. Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945: Збірник документів і матеріалів [Текст].- К.: Наукова думка, 1977.- 273 с.- С. 265
  4. Ткаченко В. Історія врятування прапора // Вісті Хорольщини.- 1990.- 9 травня.- С. 2-3
  5. Чема Н.С. Під стягом червоним [Текст]: Матеріали для проведення тематичних вечорів, бесід та лекцій з історії колгоспу „Червоний прапор” та сіл Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району.- Полтава,1987.- 406 с.- С.126-127

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945: Збірник документів і матеріалів [Текст].- К.: Наукова думка, 1977.- 273 с.- С. 265
  2. Ткаченко В. Історія врятування прапора // Вісті Хорольщини.- 1990.- 9 травня.- С. 2-3
  3. На скрижалях перемоги і скорботи : Хорольці та рух опорунімецько-фашистським окупантам [Текст] / упор. Сайно Л.В.- Хорол: Центральна районна бібліотека, 2012.- 52 с.- С. 19
  4. Память народа 1941-1945. Герои войны https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie21572348//
  5. Память народа 1941-1945. Герои войны https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie21572348/