Тишиця (Рівненський район)

село Тишиця
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Тер. громада	Березнівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060030330031026
Основні дані
Засноване	1656
Населення	1654
Площа	1,58 км²
Густота населення	1046,84 осіб/км²
Поштовий індекс	34620
Телефонний код	+380 3653
Географічні дані
Географічні координати	51°05′02″ пн. ш. 26°43′40″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	162 м
Водойми	Случ
Відстань до; обласного центру	75,6 км
Відстань до; районного центру	11,8 км
Найближча залізнична станція	Малинськ
Відстань до; залізничної станції	22 км
Місцева влада
Адреса ради	34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6
Карта
	Тишиця
	Тишиця
Мапа
	Тишиця у Вікісховищі

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Тиши́ця — село в Україні, у Березнівській територіальній громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 1645 осіб. У селі проводяться зібрання християн-Дослідників Біблії^[1].

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тишиця.

Історія

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Березнівської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Березнівського району, село увійшло до складу Дубенського району^[3].

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 630 осіб^[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	99,82 %
білоруська	0,18 %

Культура

Бібліотека

Пам'ятник воїнам-односельчанам, с. Тишиця, 1.jpg

З розповідей очевидців, створення бібліотеки в селі Тишиця було у 1948 році. В той час було побудовано сільський клуб, для якого використали, як і для школи, дерево з розібраних клунь. На сцені клубу був виділений невеличкий куточок де і розмістилися дві шафи з книгами. Для загального користування селянами було зібрано 150 книг. В клубі працювали два працівники: завідувач клубу та завідувач бібліотеки. Вони несли однакову відповідальність за книжковий фонд.
Першим працівником бібліотеки була — Мирончук Валентина Михайлівна, яка пропрацювала в бібліотеці по 1954 рік. Читачів до бібліотеки не потрібно було залучати, так як люди дуже цікавилися книгою. Збиралися вечорами в клубі, книги читали вголос, усі присутні слухали.
В 1955 році на роботу в бібліотеку з району направили бібліотечного спеціаліста — Косіян Євгенію Михайлівну, яка пропрацювала в бібліотеці один рік. В той час бібліотека була перенесена в окрему кімнату у клубі. Там було розміщено 4 стелажі, фонд становив близько 500 примірників.
Ще рік в бібліотеці села пропрацювала Іллюк Ольга Петрівна.
З 1957 по 1970 рік бібліотекою завідувала Сульжик Любов Адамівна. На той час книжковий фонд становив 1500 книг. Для бібліотеки було виготовлено 6 книжкових стелажів та стенди. В 60-тих роках було добудовано ще одну кімнату для бібліотеки. Бібліотеки району були об'єднані в централізовану систему і література надходила з районної бібліотеки. Фонд зростав. Бібліотека поповнювалася новими журналами та газетами.

З 1970 по 1977 бібліотекарем була — Коваль Ольга Сергіївна. Фонд нараховував 5000 книг, читачів близько тисячі. В травні 1977 року бібліотеку очолила — Ковбар Надія Миколаївна, яка працювала завідувачкою до липня 1997 року. На той час фонд бібліотеки постійно збільшувався і зріс до 11,5 тисяч. У 80-ті роки, в зв'язку зі збільшенням населення, виникла нагальна потреба у будівництві нового приміщення під клуб та бібліотеку. І вже в 1988 році бібліотека була перенесена в новий будинок культури, який побудували поряд з лікарською амбулаторією та конторою колгоспу. Площа бібліотеки становить — 91 м².

В липні 1997 року завідувачкою бібліотеки працювала Антонець Лариса Сергіївна. В зв'язку з недостатнім фінансуванням культосвітніх закладів, бібліотеки району працюють неповний робочий день. Значно зменшується надходження в книжкові фонди. Припиняється отоплення будинку культури і в тому числі бібліотеки. В 2002 році бібліотеки району реорганізовують: до складу централізованої бібліотечної системи приєднують шкільні бібліотеки. Отже Тишицька сільська бібліотека стала Тишицькою публічно-шкільною бібліотекою і має два приміщення — в будинку культури та школі. Шкільний абонемент очолила Ясковець Надія Йосипівна, вона ж стала зав.бібліотекою.

З жовтня 2003 року по грудень 2006 року бібліотекарем Тишицької публічно-шкільної бібліотеки була Майструк Лідія . За цей період робочий день бібліотек поступово збільшується до повного робочого дня. В грудні 2006 року на посаду завідувачки повертається Антонець Лариса Сергіївна. Поступово книжковий фонд вивільняється від частини зношеної та застарілої літератури. Вивільняється місце для роботи з різними категоріями населення. В бібліотеці створюється клуб за інтересом «Книга і лялька», де можуть змістовно проводити своє дозвілля маленькі користувачі. Клуб за інтересом працює при підтримці районної дитячої бібліотеки. Бібліотекарем шкільного абонементу в 2008 році стає Ясковець Наталія Дмитрівна. В цей час бібліотека поступово змінює своє обличчя: ремонтується підлога, оновлюються стенди, очищається фонд. Для роботи бібліотекаря в школі виділене одне автоматизоване робоче місце.

З 2012 року в бібліотеках впроваджується система ІРБІС. Тишицька ПШБ підключається до процесу впровадження електронної перереєстрації читачів. В той же час бібліотекою розпочинається робота по формуванню краєзнавчих матеріалів на CD DVD дисках. Одним з головних завдань в роботі бібліотеки стає оперативне і максимальне задоволення запитів читачів, шляхом поглиблення індивідуальної роботи з читачами, поліпшення якості масових заходів, використання для пропаганди літератури нових форм і методів роботи.

Бібліотека обслуговує понад тисячу користувачів. Фонд бібліотеки становить 14168 примірників документів. Бібліотека продовжує оцифровування краєзнавчих матеріалів: створено два власних електронних ресурси на CD DVD дисках, а саме — «Відкрий для себе рідний край» та «Корінням стародавнє, а серцем молоде».

Відомі люди

Тарасюк Іван Юхимович народився у 1918 році в селі Тишиця Березнівського району Рівненської області. На війну призваний у червні 1941 року. Воював у складі 64 –го танкового полку. Брав участь у визволенні Курської Дуги^[6].

Нагороджений: медаллю «За Перемогу над Німеччиною», Ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Ювілейною медаллю «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,

Помер Іван Юхимович у 1989 році.

Федас Сергій Гордійович народився у 1922 році в селі Тишиця Березнівського району Рівненської області.

На війну призваний на весні 1942 року. Воював у складі 1-го Білоруського фронту. Визволяв Білорусь, Східну Прусію, Польщу і Німеччину. Нагороджений медалями: «За взяття Кенігсберга», «За відвагу», «За взяття Берліна», ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,

Помер Сергій Гордійович у 1974році.

Трохимчук Іван Васильович (1993—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 6 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Тарасюк Іван Юхимович//Березівська централізована система публічно-шкільних бібліотек (Інформація надана дочкою, Осійчук Надією, жителькою села Богуші).

Посилання

Облікова картка с. Тишиця. Верховна Рада України.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Вебсайт Березнівської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 6 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[розподіл_за_мовою-5] Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[6] Тарасюк Іван Юхимович//Березівська централізована система публічно-шкільних бібліотек (Інформація надана дочкою, Осійчук Надією, жителькою села Богуші).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]