Іван Антонович Тихий (нар. 10 січня 1927[1] — пом. 27 червня 1982) — радянський маляр. Член Спілки радянських художників України. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1964), доцент (1967)[2].

Тихий Іван Антонович
Народження 10 січня 1927(1927-01-10)
Савинці, Балаклійський район, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 27 червня 1982(1982-06-27) (55 років)
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник, викладач університету
Відомі учні Костенко Зоя Федорівна
Працівник Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член Національна спілка художників України
У шлюбі з Божко Ніна Григорівна
Діти Тихий Олександр Іванович
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР

Життєпис ред.

 
Могила Івана Тихого, Байкове кладовище

Народився у смт Савинці Харківської області. Закінчив Київський художній iнститут (1953), з 1964 викладав у ньому. Учень професорів Сергія Григор'єва та Володимира Костецького[3].

Працював у галузі станкового малярства.

Твори:

  • «Щасливий батько» (1951),
  • «Материнство» (1957),
  • «Лелеки» (1960),
  • «На Тарасовій горі» (1963),
  • «Жменя землі» (1967),
  • «В Смольний» (1970).

Помер у 55-річному віці 27 червня 1982 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.

Родина ред.

Примітки ред.

  1. Реестр художников Российской империи, СССР, «русского зарубежья», Российской Федерации и республик бывшего Советского Союза. Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 23 травня 2010.
  2. Тихий Иван Антонович. Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 23 травня 2010.
  3. Тихий Іван Антонович
  4. «Закохані» та викрадені: що відбувається з картиною Ади Рибачук і як це вплине на український артринок

Література ред.