Відкрити головне меню

Тимофій Калинський
Народився бл. 1-ї пол. 1740-х рр.
Помер після 1808
Національність українець
Місце проживання Гетьманщина
Діяльність полеміст, художник
Відомий завдяки керівник козацьких автономістів
Alma mater Київська духовна академія
Титул Титулярний радник
Конфесія православний
Герб

Тимофій Калинський (нар. бл. 1-ї пол. 1740-х рр.— пом. після 1808[1]) — український політичний і громадський діяч 18 століття, історик, полеміст, художник. Походив з козацької старшини, член таємного Новгород-Сіверського патріотичного гуртка. Дворянин 9-го рангу, титулярний радник.

Зміст

Короткі відомостіРедагувати

Калинський був одним з провідників козацького націоналізму, поборником автономії Гетьманщини, одним з керівників руху за визнання українських козацьких рангів рівносильними аналогами російських імперських рангів.

Калинський був автором необулікованого трактату, «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть». Він запевняв, що ще з 16 століття козацька старшина мала статус шляхти і більші права, ніж російське дворянство. Оскільки не лише старшина, але цілий козацький стан розглядався ним як «лицарський орден з шляхетським статусом», він відповідав російському дворянству. Калинський прирівнював козацьких сотників до московських воєвод, а генеральну старшину до думних бояр. Гетьман був фактичним сувереном, а його ранг рівнявся генерал-фельдмаршалу.[2]

На комісії полтавської козацької шляхти 1808 року Калинський виступив з новою полемічною працею «Примечания о малороссийском дворянстве». Це було фундаментальне обґрунтування прав української знаті, в якому ньому перелічувалися всі права і привілеї, даровані монархами від часів Сигізмунда Августа до Катерини II, цитувалися всі відповідні статті Литовського статуту, а також договори різних гетьманів. На відміну від попереднього трактату, Калинський більш не пропонував, щоб кожний козацький ранг прирівнювався до особливого російського; натомість, всі українські ранги слід було просто ввести у дворянство, генеральну старшину і полковників внести в шосту частину Родословної книги, полкову старшину — в третю, а сотників — у другу.[2]

Окрім громадсько-політичної діяльності Калинський займався малюванням. Протягом 17781782 років він виконав близько 30 малюнків із зображенням представників різних станів козацької Гетьманщини. З 1782 року Калинський жив у селі Андріївці на Чернігівщині, де познайомився з місцевим генерал-майором у відставці, істориком і топографом Олександром Рігельманом. Останній написав у 17851786 роках «Літописне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків узагалі», яке прикрасили роботи Калинського. Праця вийшла у світ у 1847 році, у Москві.

ГалереяРедагувати

Малюнки з «Літописної оповіді про Малу Росію…» О. Рігельмана.

ПраціРедагувати

  • «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть» (1805 ?)
  • «Примечания о малороссийском дворянстве» (1808)
  • Бантиш-Каменский Д. Н. «История Малой России» (1830, ілюстратор)
  • Рігельман О. І. «Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» (1786, ілюстратор)

ПриміткиРедагувати

  1. КАЛИНСЬКИЙ Тимофій Васильович. Енциклопедія історії України. Процитовано 29 March 2016. 
  2. а б Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830.— К.: Основи, 1996.— Розділ 8.

Джерела та літератураРедагувати

ДисертаціїРедагувати

  • Дячук Л. Історико-правові записки українського дворянства (кінця XVIII — поч. XIX ст.) як пам'ятки історичної думки. (Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.06)

ПосиланняРедагувати