Вікіпедія

Тикуна

мова індіанців-тукуна, поширена в Бразилії, Перу та Колумбії

Тикуна (тікуна, тукуна, магита) — генетично ізольована мова індіанців-тукуна. Поширена у верхів'ях Амазонки на стику трьох країн: Бразилії, Перу та Колумбії. Загальна кількість мовців досягає майже 49 тис. осіб, з них 32,6 тис. живуть у Бразилії і по 8 тис. у Перу та Колумбії. Таким чином, у Бразилії тикуна є індіанською мовою з найбільшою кількістю мовців[ru].

Тикуна
Поширена в Бразилія[1],  Колумбія[2] і  Перу[3]
Носії61 000 осіб (2021)
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3tca

Ареал

ред.

У Бразилії мова тикуна поширена на заході країни, в західній частині штату Амазонас, у муніципалітетах Санту-Антоніу-ду-Іса[pt], Бенжамін-Констант, Жутаї[pt], Сан-Паулу-ді-Олівенса[pt], Анорі[es], Берурі[es], Тефе, Фонті-Боа[ru], Табатінга та Аматура[ru].

У Колумбії тикуна представлена у південно-східній частині департаменту Амасонас, у муніципалітеті Летісія.

У Перу тикуна розповсюджена на сході департаменту Лорето в провінції Майнас[es].

Генетична приналежність

ред.

Тикуна — ізольована мова, хоча є спроби пов'язати її з вимерлою некласифікованою мовою юрі (журі) з утворенням тикуна-юрійської сім'ї. Т. Кауфман (1994:62) вважає, що є певні лексичні свідчення на користь такої спорідненості.

Граматична характеристика

ред.

Фонологія

ред.
Голосні
передні середні задні
верхні МФА: [i] МФА: [ɨ] МФА: [u]
середні МФА: [e] МФА: [o]
нижні МФА: [a]

Тикуна є тоновою мовою, причому розрізняє лише регістрові (рівні) тони, як і мови Африки і Південно-Східної Азії. Проте різні дослідники виділяють різне число фонологічно значущих тонових рівнів (регістрів). Так, Андерсон (1959a, b) і Соарес (1995) описують у тикуна п'ять різних тонів, тоді як М. Е. Монтес-Родрігес (1995) виділяє лише верхній, нижній і слабкий, недовиражений середній тон.

Вокалізм представлено 6-членною трикутною системою. Крім того, згідно з Андерсоном, у тикуна виділяються ларингалізовані голосні.

Голосний /ɨ/ зазвичай передається через «ü».

Синтаксис

ред.

Для тикуна характерний такий порядок слів у реченні: підмет — присудок — додаток (SVO). Мова не має прийменників, представлені лише післяйменники.

Писемність

ред.

Абетка тикуна: A a, B b, C c, Ch ch, D d, E e, G g, I i, M m, N n, N, N g ng, O o, P p, Q q, R r, T t, U u, Ü ü, W w, X x, Y y, '. Назалізація позначається тильдою на літерою, ларингалізація — рискою під літерою.

Примітки

ред.
  1. ↑ ScriptSource - Brazil
  2. ↑ ScriptSource - Colombia
  3. ↑ ScriptSource - Peru

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Ahué, F. et al. 2002. Libro guía del maestro. Materiales de lengua y cultura ticuna. Coleción Textos Escolares. Bogotá: Universidad Nacional de Colombia.
  • Anderson, Doris G. 1962. Conversational Ticuna. Yarinacocha: ILV.
  • Anderson, Doris G. 1980. Ticuna conversacional: lecciones para el aprendizaje del idioma. Yarinacocha: ILV-DEL 58 [mf].
  • Anderson, Lambert. 1957. Los ritos de pubertad de los Ticuna. Tradición 7: 83-91. Cusco.
  • Anderson, Lambert. 1959a. Ticuna vocabulary of minimal tone words. Publicações do Museu Nacional. Serie Lingüística Especial 1: 120—127. Rio de Janeiro.
  • Anderson, Lambert. 1959b. Ticuna vowels with special regard to the system of five tonemes. SLE 1: 76-119. Rio de Janeiro: Publicações do Museu Nacional.
  • Anderson, Lambert. 1961. Vocabulario breve del idioma ticuna. Tradición 8/21: 53-68.
  • Anderson, Lambert. 1966. The structure and distribution of Ticuna independent clauses. Linguistics 20: 5-30.
  • Lowe, Ian. 1960a. Tikuna noun and verb morphology. Brasília: SIL (рукопись).
  • Lowe, Ian. 1960b. Tikuna phonemics. Brasília: SIL (рукопись).
  • Montes Rodríguez, María Emilia. 1987a. Vers une tonologie de la langue Tikuna. Mémoire de D.E.A., Département de Linguistique. París: Université Paris VII.
  • Montes Rodríguez, María Emilia. 1987b. Elementos de fonologia segmental y suprasegmental de la lengua Ticuna, San Martín de Ama-cayacu, Amazonas (ms.).
  • Montes Rodríguez, María Emilia. 1992a. La interpretación del sistema tonal del ticuna // Lenguas aborígenes de Colombia. Serie Memorias II: 13-21. Bogotá: CCELA.
  • Montes Rodríguez, María Emilia. 1995. Tonología de la lengua ticuna. Lenguas Aborígenes de Colombia. Descripciones, 9. Santafé de Bogotá: CCELA.
  • Montes Rodríguez, María Emilia. 2000. Fonología de la lengua ticuna // M.S. González de Pérez & M.E. Montes Rodríguez (eds.), Lenguas indígenas de Colombia. Una visión descriptiva. Bogotá: ICC.
  • Montes Rodríguez, María Emilia. 2004. Lengua ticuna: resultados de fonología y sintaxis. Forma y Función, 17: 34-44.
  • Nimuendajú, Curt. 1948. The Tikuna. HSAI 3: 713—725.
  • Nimuendajú, Curt. 1952. The Tukuna. Berkeley: UCP.
  • Nimuendajú, Curt. 1982. Os índios Tukuna // C. Nimuendajú, Textos indigenistas: 192—208. São Paulo: Ed. Loyola.
  • Pereira, Nunes 1966. Vocabulário da língua tukano [tikuna]. Arquivos do Instituto de Antropologia 2/1-2: 229—247. Natal.
  • Rodrigues, Aryon D. 1986. Línguas Brasileiras. São Paulo: Ediçôes Loyola.
  • Soares, Marília Facó 1984. Traços acústicos das vogais em Tükuna. CEL 7: 157—175. Campinas: UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. 1986. Algums processos fonológicos em Tükuna. CEL 10: 97-158. Campinas: UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. 1988. The results of phonetic studies and the interplay among linguistic levels. Wiener Linguistische Gazette, Supplement Beiheft 7, vol.2: 29-31. Viena: Institut für Sprachwissenschaft der Universität Wien.
  • Soares, Marília Facó. 1990. Marcação de caso e atribuição de caso em Tikuna. CEL 18: 79-114. Campinas: UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. 1991a. Aspectos suprasegmentais e discurso em Tikuna // E. Orlandi et al. (eds.), Discurso indígena. A materialidade da língua e o movimento da identidade: 45-138. Campinas: UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. 1991b. Ritmo em Tikuna. Anais do V Encontro da ANPOLL: 275—283. Porto Alegre.
  • Soares, Marília Facó. 1991c. Elements for a typology of rythm // B. Palek & P. Janota (eds.), Proceedings of LP'90: 458—465. Praga.
  • Soares, Marília Facó. 1992a. Ordem da palavra: primeiros passos para uma relação entre som, forma e estrutura em Tikuna. Amerindia 17: 89-118. Paris.
  • Soares, Marília Facó. 1992b. O suprasegmental em Tikuna e a teoria fonológica. Vol.I: investigação de aspectos da sintaxe Tikuna. Vol. II: Ritmo. Tese de Doutorado. Campinas: UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. Núcleo e coda. A sílaba em Tikuna // Leo Wetzels (ed.), Coleção de estudos fonológicos das línguas indígenas brasileiras: pp. 195—263. Rio de Janeiro: Editora Universidade Federal de Rio de Janeiro, 1995.
  • Soares, Marília Facó. 1996a. Regulação rítmica e acentuação do OCP em Tikuna. Letras de Hoje 31/2: 7-26. Porto Alegre: Pontifícia Universidade Católica do Rio Grande do Sul.
  • Soares, Marília Facó. 1996b. A proposal for dictionarization of an Indian language // M.G. Krieger (ed.), META, Journal des Traducteurs/Translators Journal 41/2: 288—294. Montréal.
  • Soares, Marília Facó. 1996c. Aspectos lineares e não-lineares de processos fonológicos em línguas indígenas brasileiras. Letras de Hoje 31/2: 77-96. Porto Alegre: Pontifícia Universidade Católica do Rio Grande do Sul.
  • Soares, Marília Facó. 1996ch. Subespecificação tonal em Tikuna. Ponencia al «XI Encontro Nacional da ANPOLL», João Pessoa, Paraíba, 3-6 de junho.
  • Soares, Marília Facó. 1996d. Aspectos da relação sintaxe-fonologia em Tikuna // J. Mota & V. Rollemberg (eds.), Atas do I Congresso Nacional da ABRALIN, Salvador, 11-.16 de setembro de 1994, vol. 1: 89-96. Salvador: ABRALIN/ FINEP/ UFBA.
  • Soares, Marília Facó. 1997. Representación de los tonos en Tikuna. Actas de las Jornadas de Antropología de la Cuenca del Plata/ Segundas Jornadas de Etnolingüística, Tomo I: 189—198. Rosario: UNR.
  • Soares, Marília Facó. 1998. Sous-spécification en Tikuna // B. Caron (ed.), Actes du 16e Congrès International des Linguistes. Oxford: Elsevier Sciences.
  • Soares, Marília Facó. 1999. A contribuição do Tikuna às regras do ritmo e à relação sintaxe-fonologia // Ester M. Scarpa (ed.), Estudos de prosódia no Brasil: 189—252. Campinas: Editora da UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. 2000a. O suprasegmental em Tikuna e a teoria fonológica. Volume I: Investigação de aspectos da sintaxe Tukuna. Campinas: Editora da UNICAMP.
  • Soares, Marília Facó. 2000b. A formal approach to clitics en Tikuna // Z.F. Estrada & I.B. Aguilar (eds.), V Encuentro Internacional de Lingüística en el Noroeste, Tomo I/ Vol. 2, Lenguas indígenas: 411—419. Hermosillo: Universidad de Sonora.
  • Soares, Marília Facó. 2000c. Ritmo en Tikuna: un abordaje basado en restricciones // Luis Miranda (ed.), Actas I Congreso de len-guas indígenas de Sudamérica, I: 173—189. Lima: Universidad Ricardo Palma.
  • Soares, Marília Facó. 2000ch. On the relation between syntax and phonology in Tikuna (isolated), Marubo and Matsés (Panoan family). ILLA, 1: 165—180. Leiden.
  • Soares, Marília Facó. 2000d. Una visión del léxico desde el proceso de diccionarización de la lengua Tikuna // M. Melendez & M.E. Montes (eds.), Diferencias y similitudes en la estuctura del léxico en lenguas aborígenes y criollas de América. Quito/Bogotá: Abya-Yala/ CCELA.
  • Soares, Marília Facó. 2000e. Aspects de la modalité en Tikuna // Z. Guentcheva & J. Landaburu (eds.), Sur le médiatif, II. París: CNRS.
  • Soares, Marília Facó. 2001. Subespecificação tonal e tom default: o caso Tikuna // A.S. Cabral (ed.), Estudos sobre línguas indígenas: 9-35. Belem: UFPA.
  • Soares, Marília Facó. 2005. Da representação do tempo em Tikuna // A.D. Rodrigues & A.S.A.C. Cabral (eds.), Novos estudos sobre línguas indígenas: 153—168. Brasília: Editora da UnB
  • Soares, Marília Facó. (в печати). Aspectos da relação sintaxe-fonologia em Tikuna. Boletim da Associação Brasileira de Lingüística.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тикуна&oldid=41168640