Тибетська абетка — абетка для запису слів тибетської мови. Складається з 30 літер-складів. Створена на основі індійського прототипу в VII столітті.

Тибетське письмо
Вид
МовиТибетська мова, Дзонг-ке
Період
з 650
Походження
НапрямЗліва направо
U+0F00–U+0FFF

Історія

ред.

Подібно до багатьох інших індійських писемностей тибетське письмо походить від письма брахмі, перші пам'ятки якого датуються III століттям до н. е. Згодом з письма брахмі розвинулися численні регіональні варіанти, які подеколи мають дуже суттєві відмінності.

Створення тибетського письма традиційно приписують Тхонмі Самбхота, який був міністром у першого правителя всього Тибету Сронцангамбо. 632 року Тхонмі Самбхота за наказом Сронцангамбо вирушив до Північної Індії (можливо, до Кашміру)[1], аби вивчити тамтешне письмо й допасувати його до тибетської мови. Тибетське письмо, що виникло таким чином, мало за основу письмо гуптів.[1]

Незважаючи на те, що ця версія походження тибетського письма є дуже поширеною, сьогодні багато науковців мають сумніви, що саме Тхонмі Самбхота є винахідником цього письма. В тибетських анналах, знайдених у Дуньхуані, є запис про те, що буддистські тексти було перекладено тибетською 655 року, що видається надто ранньою датою, якщо брати за основу версію з подорожжю Тхонмі Самбхота.[2] Окрім того, в індійському місті Гопалпур було знайдено напис, написаний майже повністю ідентичним з тибетським письмом. Цей напис датується 500 роком, тобто задовго до ймовірного винайдення тибетського письма Тхонмі Самбхота.[3]

На основі тибетського письма в XVII столітті з'явилося письмо лепча.[4] Форма літер монгольського квадратового письма також походить від тибетського. 1992 року тибетське письмо було переведено в тибетський варіант шрифту Брайля.[5]

Алфавіт

ред.
 
Титульна сторінка тибетсько-англійського словника
қа (ka) қха (kha) ґа (ga) нґа (nga)
ча (ca) чха (cha) джа (ja) нья (nya)
та (ta) тха (tha) да (da) на (na)
па (pa) пха (pha) ба (ba) ма (ma)
ца (tsa) цха (tsha) дза (dza) ва (wa)
жа (zha) за (za) а ('a) я (ya)
ра (ra) ла (la) ша (sha) са (sa)
ха (ha) а (a)

У дужках наведено транслітерацію Вайлі

Окрім того існує декілька «перевернутих» літер для передачі церебральних звуків санскритського алфавіту деванагарі, відсутніх в тибетській мові:

ṭa (Ta) ṭha (Tha) ḍa (Da) ṇa (Na) ṣa (Sa)

Для передачі «ф» у китайських запозиченнях використовується лігатура ཧྥ[6]

Існує класичне правило транслітерувати санскритські च छ ज झ (ca cha ja jha) як ཙ ཚ ཛ ཛྷ (tsa tsha dza dzha) відповідно, що відображало східноіндійську[7] або неварську[8] вимову. Зараз використовуються також літери ཅ ཆ ཇ ཇྷ (ca cha ja jha).

Голосні пишуться над або під складом:

ཀི ཀུ ཀེ ཀོ
ки (ki) ку (ku) ке (ke) ко (ko)

Скоропис

ред.
 

Тибетський скоропис називається «уме» (досл.: без голови).

 

Зразки письма

ред.

Нижче наведено переклад тибетською мовою першої статті «Загальної декларації прав людини».[9]

Тибетське письмо འགྲོ་བ་མིའི་རིགས་རྒྱུད་ཡོངས་ལ་
སྐྱེས་ཙམ་ཉིད་ནས་ཆེ་མཐོངས་དང༌།
ཐོབ་ཐང་གི་རང་དབང་འདྲ་མཉམ་དུ་ཡོད་ལ།
ཁོང་ཚོར་རང་བྱུང་གི་བློ་རྩལ་དང་བསམ་ཚུལ་
བཟང་པོ་འདོན་པའི་འོས་བབས་ཀྱང་ཡོད།
དེ་བཞིན་ཕན་ཚུན་གཅིག་གིས་གཅིག་ལ་
བུ་སྤུན་གྱི་འདུ་ཤེས་འཛིན་པའི་
བྱ་སྤྱོད་ཀྱང་ལག་ལེན་བསྟར་དགོས་པ་ཡིན༎
Транслітерація Вайлі 'gro ba mi'i rigs rgyud yongs la
skyes tsam nyid nas che mthongs dang/
thob thang gi rang dbang 'dra mnyam du yod la/
khong tshor rang byung gi blo rtsal dang bsam tshul
bzang po 'don pa'i 'os babs kyang yod/
de bzhin phan tshun gcig gis gcig la
bu spun gyi 'du shes 'dzin pa'i
bya spyod kyang lag len bstar dgos pa yin//
Офіційна китайська транслітерація Zhopamii riggyü yongla
gyê zamnyinai qê tong tang/
Tobtang ki rangwang zhanyam tu yoi la/
Kong cor rangqungki lozai tang samcü
sangbo doin bai oipab gyang yoi/
Têxin paincün jigkijigla
pubünkyiduxê zinbai
qajoi gyang laglêndar goibayin//
Український переклад Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.[10].

Примітки

ред.
  1. а б David L. Snellgrove: The Cultural Effects of Territorial Expansion. In: Alex McKay (Hrsg.): The History of Tibet. Routledge, London 2003, ISBN 0415308429, S. 442.
  2. Scharlipp & Back, S. 12
  3. Stephan V. Beyer: The Classical Tibetan Language. State University of New York Press, Albany 1992, ISBN 0791411001, S. 41.
  4. Proposal for encoding the Lepcha script in the BMP of the UCS [Архівовано 2021-01-26 у Wayback Machine.] (PDF-Datei; 1,16 MB)
  5. Braille Without Borders – Projektbeschreibung.
  6. Краткий тибетско-русский словарь. Сост. Б. В. Семичов, Ю. М. Парфионович, Б. Д. Дандарон. М., 1963. С. 6; Парфионович Ю. М. Тибетский письменный язык. М., 2006. С. 49
  7. Гой-лоцава Шоннупэл. Синяя летопись. История буддизма в Тибете, VI–XV вв. Спб., 2001. С. 45
  8. «Рерих Ю. Н.» Тибетский язык. М., 2001. С. 117
  9. Universal Declaration of Human Rights — Tibetan, Central
  10. «Загальна декларація прав людини» Стаття 1.

Посилання

ред.

Програми

ред.
  • «Титло» — перекладач чисел, записаних тибетськими літерами.(рос.)