Друбич Тетяна Люсьєнівна
радянська і російська кіноактриса, лікар-ендокринолог
(Перенаправлено з Тетяна Друбич)
Дру́бич Тетя́на Люсьє́нівна (нар. 7 червня 1960, Москва) — радянська і російська кіноактриса, лікар-ендокринолог.
| Друбич Тетяна Люсьєнівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 7 червня 1960 (64 роки) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Московський державний медико-стоматологічний університетd | |||
| Роки діяльності | 1972 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Сергій Соловйов | |||
| Діти | Анна Друбічd | |||
| IMDb | nm0238454 | |||
|
| ||||
 Друбич Тетяна Люсьєнівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
ред.Народилася 7 червня 1960 р. в Москві, в єврейській родині інженера Люсьєна Ілліча (Леоніда Ізраїльовича) Друбича. Закінчила Медичний інститут ім. М. Семашка (1983) та ординатуру. Працює лікарем.
Лауреат кінопремії «Ніка»: за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Остання казка Рити» (2011).
- Чоловік (1983—1989) — кінорежисер Сергій Соловйов (1944—2021).
- Дочка — композитор і піаністка Анна Друбич (нар. 27.06.1984).
Фільмографія
ред.Кіно
ред.| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1971 | П'ятнадцята весна | рос. Пятнадцатая весна | Альона |
| 1975 | Сто днів після дитинства | рос. Сто дней после детства | Лєна Єрголіна |
| 1977 | Сум'яття почуттів | рос. Смятение чувств | Маша |
| 1979 | Особливо небезпечні... | рос. Особо опасные... | Таня Шевчук |
| 1980 | Рятівник | рос. Спасатель | |
| 1982 | Спадкоємиця по прямій | рос. Наследница по прямой | Валерія |
| 1982 | Обрані | рос. Избранные | Ольга Ріос |
| 1986 | Бережи мене, мій талісмане | рос. Храни меня, мой талисман | Таня |
| 1986 | рос. Испытатель | ||
| 1987 | Десять негренят | рос. Десять негритят | Віра Клейтон |
| 1987 | рос. Воскресные прогулки | ||
| 1987 | Асса | рос. Асса | Аліка |
| 1988 | Чорний чернець | рос. Чёрный монах | Таня |
| 1989 | Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання | рос. Черная роза – эмблема печали, красная роза – эмблема любви | Олександра |
| 1991 | Анна Карамазофф | рос. Анна Карамазофф | |
| 1996 | Привіт, дурні! | рос. Привет, дуралеи! | Ксенія Засипкіна |
| 2000 | Москва | рос. Москва | Ольга |
| 2003 | рос. Гололед | ||
| 2003 | Про кохання | рос. О любви | Олена Попова |
| 2007 | рос. Звонок | ||
| 2008 | рос. Анна Каренина | Анна Кареніна | |
| 2009 | Доброволець | рос. Доброволец | |
| 2009 | 2-Асса-2 | рос. 2-Асса-2 | Аліка Алданова |
| 2012 | Остання казка Рити | рос. Последняя сказка Риты | Надія Михайлівна |
Примітки
ред.Література
ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Друбич Тетяна Люсьєнівна
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.256;
- Раззаков Ф. Досье на звезд: Кумиры всех поколений. М., 1998. — С244—250;
- Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.280-281.