Сто днів після дитинства
фільм 1975 року
«Сто днів після дитинства» (рос. «Сто дней посля детства») — російський радянський художній фільм 1975 року режисера Сергія Соловйова. Фільм починає трилогію, продовжену стрічками «Рятівник» та «Спадкоємиця по прямій».
Сто днів після дитинства | |
---|---|
рос. Сто дней после детства | |
Жанр | драматичний фільм |
Режисер | Сергій Соловйов |
Сценарист | Александров Олександр Леонардовичd |
У головних ролях | Boris Tokarev-Khrunovd |
Оператор | Калашников Леонід Івановичd |
Композитор | Шварц Ісаак Йосипович |
Художник | Олександр Борисов |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Тривалість | 94 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1975 |
IMDb | ID 0072208 |
Сюжет
ред.У піонерському таборі, розташованому поруч із старовинною садибою, хлопці разом з вожатим зайняті постановкою лермонтовського «Маскараду». Молодий Дмитро знаходить тут справжню дружбу і пізнає радість і гіркоту першого кохання…
У ролях
ред.- Борис Токарєв
- Тетяна Друбич
- Ірина Малишева
- Юрій Агілін
- Ніна Меншикова
- Сергій Шакуров
- Аріна Алейникова
- Андрій Звягін
- Юрій Соркін
- Тетяна Юрінова
- Сергій Хлєбніков
Творча група
ред.- Сценарій: Олександр Александров, Сергій Соловйов
- Режисер: Сергій Соловйов
- Оператор: Леонід Калашников
- Композитор: Ісаак Шварц