Терлецький Віктор Володимирович

Терлецький Віктор Володимирович
Народився 11 серпня 1936(1936-08-11)
с. Лопаткове, Ростовська область
Помер 15 липня 2023(2023-07-15) (86 років)
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменник, педагог, краєзнавець
Мова творів українська
Премії Премія імені Огієнка

Віктор Володимирович Терлецький (* 11 серпня, 1936 с. Лопаткове, Тульська область, Росія — 15 липня 2023)  — український письменник, публіцист, краєзнавець, просвітянин, член НСПУ (2001), член НСКУ (2016).

Життєпис

ред.

Родина

ред.

Батько, Володимир Васильович Терлецький, виходець із Чернігівщини. У повоєнне життя мешкав у Тульській області. На початку 50-х, родина вирішує перебратися до України. Їде спочатку до Харківщини, а потім у Глухів, де у Віктора Володимировича пройшло дитинство.

Навчання

ред.

Глухівську школу закінчив у 1953. Отримав вищу освіту в Київському педагогічному інституті ім. М. Горького (1957).

Робота

ред.

Вчителював на Київщині. Із 1960 р. оселився в Шостці. Працював вчителем фізики і математики, заступником директора шкіл з навчально-виховної роботи, директором професійно-технічних училищ № 10 та № 19, заступником директора школи № 12. Живе у м. Шостка Сумської області. Був членом Товариства "Знання", Товариства охорони пам’яток історії та культури України. Очолює Шосткинську організацію всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

Краєзнавчо-дослідницька діяльність

ред.

У 1965 захопився краєзнавством і літературознавством. Коло зацікавлень  — історія, персоналії рідного краю, творча спадщина Т. Г. Шевченка, П. Куліша, дослідження життя та діяльності К. Д. Ушинського, а також літературно-історичної пам'ятки — «Слова о полку Ігоревім». В. Терлецький на основі архівних знахідок, глибокого вивчення писемних, мало вивчених джерел встановив: К. Д. Ушинський був походженням українцем, коріння його роду лежало в Охтирському і Лебединському повітах Українсько-Слобідської губернії, розкрив його родинні зв'язки з П. Кулішем. За ініціативи В. Терлецького було відновлено музей педагога в с. Богданка, у приміщенні колишньої школи ім. К. Д. Ушинського.

Надрукував сотні публікацій: в альманахах (альманах літераторів Сумщини «Слобожанщина»), збірниках, журналах і газетах: «Київ», «Полярная звезда», «Урал», «Литературная Грузия», «Книжник», «Початкова школа», «Народна творчість та етнографія», «Архіви України», «Пам'ятники України», «Сіверянський літопис» та інші. 33 статті В. Терлецького увійшли до енциклопедичного довідника «Сумщина в іменах» (2003).

Нагороди

ред.
  • Лауреат Премії Канадського товаристав приятелів України «За відмінну педагогічну працю» (1988)
  • Премія ім. І. Огієнка (2006)
  • Міжнародна літературно-художня премія ім. П. Куліша (2013)
  • Медаль Г. Ващенка
  • Медаль К. Д. Ушинського

Книги

ред.
  • 1995  — «З берегів Шостки»
  • 1997  — «Дослідник з Воронежа»
  • 1998  — «Костянтин Ушинський і Сумщина»
  • 2001 — «Роде наш красний. Ушинські крізь призму століть»
  • 2002  — «Слово про Кобзаря»
  • 2004  — «Михайло Максимович: Сіверянські сторінки його життєпису»
  • 2006 — «Кохані славетних»
  • 2006  — «Розіллюсь по ріднім краю…»
  • 2008  — «Пантелеймон Куліш  — біограф Гоголя»
  • 2010 — «Православний Вороніж»
  • 2010  — «Сіверянське коло К. Д. Ушинського»
  • 2012 — «1812-й (в житті, спогадах і працях сіверян)»
  • 2013 — «Лицарі Балкан (Сіверяни в боротьбі за визволення Болгарії в 1877—1878 роках)»
  • 2016 — «Добро найкращеє на світі»
  • 2016 — «Пантелеймон Куліш як художник»
  • 2016 — «Таємниці Новгород-Сіверщини»
  • 2018 — «Природа у житті Ушинських»
  • 2019 — «Доповнюємо сторінки життєпису Пантелеймона Куліша»

Джерела

ред.
  • ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ДОВІДНИК
  • Краєзнавство (українською) . Суми: Університетська книга. 2019. с. 384. ISBN 978-966-680-926-4. OCLC 1268546087. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  • Освіта Сумщини в іменах : педагогічний довідник. 2012. ISBN 978-966-680-618-8. OCLC 816558938.
  • Голубченко В. Слово-знавці: короткий довідник. — Суми: Мрія, 1998. — 76 с.
  • Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва[недоступне посилання з липня 2019]