Теракт в Афінах (1968)

Теракт в Афінах у 1968 році — обстріл бойовиками Народного фронту звільнення Палестини літака авіакомпанії Ель-Аль в аеропорту «Еллінікон» в Афінах (Греція) 26 грудня 1968 року. В результаті теракту був убитий один пасажир і важко поранена бортпровідниця.

Теракт в Афінах (1968)
Дата 26 грудня 1968 року

ПідготовкаРедагувати

Народний фронт визволення Палестини (НФВП) був однією з найбільш радикальних терористичних угруповань у складі Організації визволення Палестини. Так, НФВП став першою організацією в історії, яка почала захоплення цивільних літаків з заручниками. Засновник НФВП Жорж Хабаш вважав, що домагатися створення палестинської держави потрібно силою, і виступав проти переговорів з Ізраїлем[1].

26 грудня 1968 року в 11:30 бойовики НФВП 19-річний Махер Хусейн Ямані (англ. Maher Hussein Yamani) і 25-річний Махмуд Мохаммад Ісса прилетіли в Афіни літаком авіакомпанії «Air France» з Бейрута. Оскільки в ті роки ще не було правил про суцільному огляді пасажирів і багажу, вони зуміли непомітно пронести під довгими куртками автомати Калашникова. В сумках у них були 63 ручні гранати і запасні магазини[2].

В цей час в аеропорту Афін знаходився літак Боїнг 707 "авіакомпанії Ель-Аль, який прямував рейсом № 253 Тель-АвівАфіниПарижНью-Йорк. На момент початку атаки в літаку перебувало 37 пасажирів і 11 членів екіпажу[3].

Терористи сіли в автобус разом з пасажирами, які прямували в літак, а після прибуття на льотне поле непомітно сховалися за технічними автомобілями аеропорту[3].

АтакаРедагувати

В той момент, коли літак почав вирулювати на злітну смугу, терористи з відстані 6 метрів відкрили вогонь з автоматів по фюзеляжу. Потім один з них кинув під крило літака кілька ручних гранат[3].

Одна з куль потрапила в голову пасажира — 50-річного морського інженера з Хайфи Леона Шірдана (англ. Leon Shirdan). Від отриманого поранення він майже миттєво помер[3].

Від вибухів гранат загорівся один з двигунів літака. Вогонь почав поширюватися по фюзеляжу[3]. Бортпровідниця Хані Шапіра відкрила вхідний люк, щоб звільнити шлях для евакуації пасажирів і потрапила під автоматну чергу. Одна з куль розтрощила їй стегно, інша пройшла навиліт через легені[4].

Частина пасажирів, рятуючись від вогню, вистрибнули з люка прямо на бетонний майданчик, проте всі вони залишилися живі[4].

Обстріл тривав 20 хвилин, за які терористи витратили майже весь боєзапас[4].

НаслідкиРедагувати

Грецькі поліцейські, які завітали на льотне поле, затримали терористів, які при виглядом поліції кинули зброю, однак чинили фізичний опір при затриманні[4].

Відразу ж після теракту представники НФВП виступили на двох арабських радіостанціях, що мовили з Бейрута і Каїра. Вони взяли на себе відповідальність за теракт і зажадали від грецької влади негайно звільнити заарештованих і надати їм можливість безперешкодно покинути країну, погрожуючи новими терактами у разі відмови[4]. Суспільно-політичний резонанс був величезним, і тим самим, мету терористів було досягнуто. За твердженням терористки Лейли Халед, таким способом НФВП намагався привернути увагу світової громадськості до існування палестинської проблеми[5].

Після цього теракту ізраїльський уряд ухвалив рішення провести відповідну акцію залякування[5]. Вона була проведена 28 грудня 1968 року в аеропорту Бейрута, коли ізраїльським спецназом були знищені 13 пасажирських літаків арабських авіакомпаній[6].

У березні 1970 року Ямані і Ісса були й засуджені грецьким судом до 17 років тюремного ув'язнення. Однак вони були випущені на свободу вже в кінці 1970 року, коли 6 терористів захопили грецький літак авіакомпанії Olympic Airways, погрожуючи підірвати його, якщо Ямані і Ісса не будуть звільнені[7][8].

У 1987 році Ісса з дружиною і трьома дітьми зумів в'їхати в Канаду як легальний іммігрант, обдуривши відповідні служби. З 1988 по 2013 роки канадський уряд намагався депортувати Іссу, однак протягом 25 років він успішно оскаржив в судах всі рішення про депортацію. Остаточне рішення про депортацію було прийнято в 2013 році, Ісса був видворений з Канади і відправлений в Ліван[9][10][11].

ПриміткиРедагувати

  1. Скончался основатель НФОП Джордж Хабаш. Би-би-си. 26 января 2008. Процитовано 2014-11-27. 
  2. Брасс, 2007, с. 9
  3. а б в г д Брасс, 2007, с. 10
  4. а б в г д Брасс, 2007, с. 11
  5. а б Брасс, 2007, с. 13
  6. Marius H. Livingston, Lee Bruce Kress, and Marie G. Wanek, eds., International Terrorism in the Contemporary World (Westport, CT: Greenwood Press, 1978), page 160
  7. Пайпс Д. (13 сентября 2004). Иммиграционный хаос в Канаде, Махмуд Мохаммад и Я. danielpipes.org. Процитовано 2014-11-22. 
  8. Steve Brown. (August 19, 2008). Canadian Immigration Laws Allow Convicted Terrorist and Killer to Make Home in Ontario. Fox News. Процитовано 2014-11-30. 
  9. Becker B. (August 24, 2014). Convicted terrorist Mahmoud Mohammad Issa Mohammad was finally removed from Canada in 2013 but not before he claimed in an appeal that he would suffer “cruel and unusual” punishment if sent back to his native Lebanon since the health-care system there was not as good as in Canada. Ottawa Citizen. Процитовано 2014-11-27. 
  10. Stewart Bell. (May 13, 2013). Canada finally deports Palestinian terrorist Mahmoud Mohammad Issa Mohammad. National Post. Процитовано 2014-11-27. 
  11. Mahmoud Mohammad Issa Mohammad Loses 26-Year Deportation Battle. The Huffington Post. 13 May 2013. Процитовано 2014-12-15. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати