Тепли́ці (пол. Cieplice) — село в Польщі, у гміні Адамівка Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 809 осіб (2011[1]). Поблизу Теплиць знаходяться села Адамівка, Рудка, Пискоровичі, Майдан Сінявський, Добча.

Село
Теплиці
пол. Cieplice
Cerkiew-cieplice.JPG
Колишня церква

Координати 50°15′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 22.600° сх. д. / 50.250; 22.600Координати: 50°15′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 22.600° сх. д. / 50.250; 22.600

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Адамівка
Населення 809 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-534 (37-530 dla przysiółka Izabelin)
Автомобільний код RPZ
SIMC 0598629
GeoNames 774153
Теплиці. Карта розташування: Польща
Теплиці
Теплиці
Теплиці (Польща)
Теплиці. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Теплиці
Теплиці
Теплиці (Підкарпатське воєводство)

Традиційно село поділяється на 2 частини: Теплиці Горішні і Теплиці Долішні — відповідно до рельєфу. Теплиці Горішні — на підвищенні, а Долішні — в долині.

НазваРедагувати

Місцевість Теплиць болотиста, з великою кількістю ставків, соснових лісів. Також є теплі джерела, які й дали назву населеному пункту.

ІсторіяРедагувати

Історія села відома ще з XV ст.

Початки шкільництва в Теплицях сягають 1823 року. В 1830 р. в селі була тривіальна школа при греко-католицькій церкві.

У 1831 р. в селі була греко-католицька парохіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці, освячена 1681 року перемиським єпископом Іваном Малаховським, яка належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії, було 2046 парафіян.[2]

Відповідно до перепису "Королівства Галичини і Лодомерії" 1868 року у селі разом з присілком Шегди проживала 2491 особа. Землі належали Владиславу Чарторийському.

Відповідно до "Географічного словника Королівства Польського" в 1880 році Теплиці знаходилися в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, на відстані 9,7 км від Сіняви. Попри півтисячолітню латинізацію селі не було власної римо-католицької парафії. Поляки належали до парафії в Сіняві. Натомість в селі була греко-католицька парафія Ярославського деканату Перемишльської єпархії, було 2300 прихожан. Причина цього полягала у тому, що більшість населення становили українці (русини). Були дві школи: 1-класова і 2-класова. Землі належали графині Ізабеллі Дзялинській (з дому Чарторийській).[3] В селі проживали 3 родини православних і 30 родин (коло 300 осіб) юдеїв.[4]

1881 року у селі було відкрито читальню "Просвіти". В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 747 (станом на кінець 1930-х рр.). 50 жителів села були членами читальні[5].

1902 року було побудовано нову церкву за проектом архітектора Василя Нагірного[6]

1926 року в Теплицях Дольних було створено кооператив «Єдність»[7].

На 01.01.1939 в селі проживало 3630 мешканців, з них 2680 українців-грекокатоликів, 320 українців-римокатоликів, 530 поляків (жили у присілку Колонія), 100 євреїв[8]. Село належало до ґміни Адамівка Ярославського повіту Львівського воєводства. До того часу до Теплиць також належали присілки і маленькі села: Шегди, Покриви, Вовчасте, Квіки, Бєлі, Ковалі, Молині, Нагірне, Ізабелін, Зелінки та інші. Греко-католиків місцевої парафії Сінявського деканату Перемишльської єпархії налічувалось: Покриве — 197; Зелінки — 83; Волчасте — 116, Колонія — 26; Нагірне — 119; Белі — 93; Шегди — 187, Квіки (громада Слобода) — 60.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[9], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Теплиць була вивезена в УРСР. Як наслідок, деякі присілки зникли (напр. Покриви, Квіки), а подекуди просто значно зменшилася кількість населення (самі Теплиці, Шегди, Бєлі, Вовчасте). Залишилися лише такі частини села: Бабина Гурка, Халупки, Коло Церкви, Валяшки, Коневе, Ізабелін. Після виселення українців їхні будинки у присілку Покриви були спалені вояками УПА[10].

Жителі Теплиць були переселені у населені пункти Тернопільської, Львівської, Дрогобицької, Станіславської, Харківської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Волинської. Наприклад, Тернопільська область: місто Теребовля, села Боричівка, Лозівка, Лошнів, Гиньківці та ін. В свою чергу з цих населених пунктів репатрійовані до Польської Народної Республіки громадяни польської національності. З самих лише Теплиць 1945 року вивезено 2091 особа (482 сім'ї)[11]. Багато сімей переселені в с. Гутище Олеське Львівської області (Олеський, потім Золочівський район) у вересні 1944 року за рішенням сільського війта (свідчення Анни Кархут). Зокрема це родини Шегда, Дуда, Федірко, Кархут, Пісєчко, Зінь та ін. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[12].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Пам'яткиРедагувати

  • будівля колишньої греко-католицької церкви Різдва Божої Матері — нині римо-католицький костел святих Петра і Павла. Церква збудована 1904 року, а дзвіниця — теж десь на початку ХХ ст. До цього на її місці знаходилася старша дерев'яна церква Різдва Божої Матері, збудована 1681 року. Це була парафіяльна церква і належала до Ярославського деканату. Цвинтар біля церкви обгороджений, більшість могил польські. З українських, могил, що руйнуються, у 2014 році можна було прочитати на надгробку прізвище Дуда.
  • каплиця 1912 року у присілку Белі.
  • залишилося кілька десятків дерев’яних будинків довоєнного часу
  • військовий цвинтар часів Першої світової війни, розміщений на півдорозі між Теплицями і Адамівкою. Стан — недоглянутий, без надгробків.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][13]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 387 80 258 49
Жінки 422 88 222 112
Разом 809 168 480 161

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теплиці

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 32
  3. Cieplice 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 690. (пол.)
  4. Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1880. — с. 351.
  5. Коротка історія "Просвіти" в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — с.56-64
  6. Нагірний Василь Степановичю / Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_025.html
  7. Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — с.75-87.
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  9. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  10. Сергійчук В. Український здвиг. Т.1 Закерзоння. 1939-1947. — Київ: Українська видавнича спілка, 2004. — с.355
  11. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  12. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
  13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Сайт Гміни Адамівка. Cieplice [1][недоступне посилання з травня 2019]