Теофіль Сембратович
Теофіль Сембратович (31 липня 1853, Королева Руська — 15 жовтня 1901, Чертіж) — український церковний та освітній діяч, греко-католицький священник, доктор богослов'я, ректор Греко-католицької духовної семінарії у Відні (1883—1893), парох церкви святої Варвари у Відні (1883—1899), учасник Львівського синоду 1891 року, почесний крилошанин і титулярний радник митрополичої консисторії. Небіж галицького митрополита Сильвестра Сембратовича.
| о. Теофіль Сембратович, ЧСВВ | |
|---|---|
 | |
| Народився |
31 липня 1853 Королева Руська, Гміна Камйонка-Велика, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
15 жовтня 1901 (48 років) Чертіж, Гміна Сянік, Сяноцький повіт, Республіка Польща |
| Поховання | Чертіж |
| Діяльність | священник, викладач університету |
| Alma mater | Грецька колегія святого Атанасія і Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри |
| Науковий ступінь | доктор богослов'я |
| Заклад | Львівська духовна семінарія Святого Духа, ЛНУ ім. І. Франка і Греко-католицька духовна семінарія у Відні |
| Посада | парох церкви святої Варвари у Відні (1883—1899) |
| Батько | Михайло Сембратович |
| Мати | Марія Лаврецька |
| Брати, сестри | Сембратович Лев Михайлович |
Життєпис ред.
Народився 31 липня 1853 року в селі Королева Руська, у давньому священничому роді Сембратовичів. Батько — Михайло Сембратович (1814—1884), мати — Марія Лаврецька (1815—1858). Був сьомою дитиною з-поміж 12 дітей у сім'ї. Після закінчення Львівської академічної гімназії навчався в Папській грецькій колегії святого Атанасія в Римі (вступив 7 листопада 1865 року, а виїхав з колегії 7 серпня 1875 року)[1]. Студії завершив докторатом з богослов'я в Папській урбаніянській колегії Пропаганди Віри. У Грецькій колегії отримав відповідно піддияконські (25 липня 1875) і дияконські (1 серпня 1875) свячення з рук Стефано Стефанополі, титулярного архиєпископа Филип і святителя для грецького обряду в Римі. Священничі свячення отримав 1877 року в неодруженому стані[2].
Працював у Львівській архиєпархії: префектом Львівської семінарії (1877—1883), а одночасно катехитом тривіальної школи св. Марії Магдалини (1878—1879) і викладачем догматичного богослов'я Львівського університету[2]. У 1883—1893 роках був останнім ректором Греко-католицької духовної семінарії у Відні, а також парохом церкви святої Варвари (1883—1899). У 1891 році брав участь у Львівському синоді. З 1895 року був почесним крилошанином і титулярним радником митрополичої консисторії[3].
Кирило Студинський, котрий упродовж 1889—1891 років навчався у Греко-католицькій духовній семінарії при церкві Святої Варвари у Відні та на теологічному факультеті Віденського університету писав про Теофіля Сембратовича, що той був налаштований патріотично, в українському дусі, брав участь у «товариських сходинах» (зборах) українського «народного товариства» «Громада» у Відні й навіть очолював його «виділ» (управу)[4].
Вже будучи хворим, зрікся своїх віденських посад[2]. Помер 15 жовтня 1901 року в селі Чертіж, де його брат Лев Сембратович був парохом. Похований біля церкви в с. Чертіж[5].
Львівський часопис «Руслан» з приводу його смерті писав: «Др. Теофіль Сембратович, почетний крилошанин і титулярний совітник митрополичої консисториї з відзнаками крилошаньскими, бувший префект семинариї духовної львівскої, ректор семинариї духовної у Відни і парох тамошний, по довшій і тяжкій недузі упокоїв ся в Чертежи коло Сянока на 48. році житя. В. є. п.»[6].
Примітки ред.
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 89.
- ↑ а б в Jujeczka S. Klerycy z ziem polskich, litewskich i pruskich święceni w Rzymie (XVI — pocz. XX w.) — Wrocław 2018. — S. 250.
- ↑ Sembratovyč Teofil' // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 387. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Змагання за вакантну доцентуру у Львівському університеті (1894–1895). Збруч (укр.). 9 жовтня 2018. Процитовано 11 грудня 2023.
- ↑ Теофіл Сембратович Персональна сторінка | Родовід Сембратовичів. sembratovych.com. Процитовано 11 грудня 2023.
- ↑ Посмертна оповістка // Руслан, ч. 225 за 5 (18) жовтня 1901. — С. 3.
Джерела ред.
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)
- Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)