Теорема Понтрягіна — Куратовського

теорема в теорії графів

Теорема Понтрягіна — Куратовського — теорема теорії графів, що дає необхідну й достатню умову планарності графу. Доведена в 1930 році польським математиком Казимиром Куратовським[1] і незалежно від нього радянським математиком Понтрягіним. Однак останній не опублікував свого доведення, тому часто літературі теорема називається просто теоремою Куратовського.

Формулювання

ред.

Граф називається планарним, якщо його можна зобразити на двовимірній площині так, щоб його ребра попарно не перетиналися. Класичними прикладами непланарних графів є K5 (повний граф на 5 вершинах) і K3,3 (званий ще «будинки та колодязі» або «вода, газ та електрика» — повний двочастковий граф, що має по 3 вершини в кожній частці). Очевидно, що якщо граф G містить підграф, гомеоморфний K5 або K3,3, то він непланарний. Теорема Понтрягіна — Куратовського стверджує, що істинне й обернене, тобто:

Граф планарний тоді і тільки тоді, коли він не містить підграфів, гомеоморфних повному графу з п'яти вершин (K5) або графу «будинки і колодязі» (K3,3).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Kuratowski, Kazimierz (1930), Sur le problème des courbes gauches en topologie (PDF), Fund. Math. (French) , 15: 271—283, архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2018, процитовано 5 грудня 2016

Посилання

ред.