Теорема Дарбу в математичному аналізі

Теорема Дарбу — теорема в математичному аналізі, що стверджує — якщо деяка функція на замкнутому відрізку є похідною іншої функції, то на цьому відрізку вона набуває усіх проміжних значень між значеннями на краях відрізка. Теорема названа на честь французького математика Жана Гастона Дарбу[1].

У випадку, якщо похідна є неперервною, дане твердження є наслідком теореми Больцано-Коші. Проте теорема Дарбу справедлива навіть якщо похідна не є неперервною.

Твердження теореми

ред.

Нехай   — відкритий інтервал,   — дійсна диференційована функція. Тоді   володіє властивістю середнього значення: якщо   і   — точки, що належать   і  , для кожного дійсного числа   такого що   існує   для якого  

Доведення

ред.

Розглянемо функцію   визначену як

 

де   є дійсним числом, що знаходиться строго між   і  .

Функція   є диференційованою на відрізку   і

 

Зокрема,   і  , тому   і   згідно з визначенням  .

Функція   є неперервною на   отже досягає на ньому мінімуму (друга теорема Вейєрштрасса).

Функція   не досягає мінімуму в точці  , оскільки тоді для всіх   :

 

і взявши границю коли   прямує до  , одержуємо  , що неможливо. Так само мінімум неможливий у точці   оскільки звідси випливало б  .

Отже мінімум досягається в точці, що є внутрішньою у відрізку   . Тоді згідно з теоремою Ферма  , звідки  .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. G. Darboux, Mémoire sur les fonctions discontinues, Ann. Sci. E.N.S. 4 (1875) 57-112

Література

ред.