Вікіпедія

Теодор Фален

Карл Теодор Фален (нім. Karl Theodor Vahlen; 30 червня 1869, Відень — 16 листопада 1945, Прага) — австрійський математик, затятий прихильник НСДАП, бригадефюрер СС.

Теодор Фален
нім. Theodor Vahlen
Народився30 червня 1869(1869-06-30)[1]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер16 листопада 1945(1945-11-16)[1] (76 років)
Прага, Чехословаччина[1]
Країна Австрія
Діяльністьматематик, політик, викладач університету
Галузьтеорія чисел
Alma materHU Berlin
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
Науковий керівникЛазар Фукс і Герман Шварц
Знання мовнімецька[2]
ЗакладГрайфсвальдський університет і Віденський технічний університет
УчасникПерша світова війна
ЧленствоПрусська академія наук, СА і СС[3]
Посададепутат Рейхстагу Веймарської республікиd
Військове звання Бригадефюрер СС
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3], Німецька національна народна партія, Націонал-соціалістичний визвольний рухd і Greater German People's Partyd
Автограф
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Біографія

ред.

Сином німецького філолога Йоганна Фалена. Фален навчався в Берліні з 1889 року, де потім отримав докторський ступінь в 1893 році.

З 1883 року Фален був приват-доцентом математики в Кенігсберзькому університеті. З 1904 року викладав в Грайфсвальдському університеті, де в 1911 році став ординарним професором. Фален став членом нацистської партії (НСДАП) в 1922 році. З 1924 по 1927 рік він був першим гауляйтером Померанського відділення НСДАП. У тому ж році в університеті стався інцидент за участю професора: Фален підбурював натовп студентів до акції, спрямованої проти уряду Веймарської республіки, хоча тоді все закінчилося тільки зриванням республіканських прапорів. Керівництво університету відправило його у відпустку за зловживання своїм становищем, а в 1927 році він був звільнений без права на пенсію.

Після його звільнення науковий організатор Фрідріх Шмідт-Отт збільшив фінансове становище Фалена, яке той отримував за свою роботу для проектів ВМФ Німеччини з 1922 року. Фален також деякий час працював асистентом Йоганнеса Штарка в його приватній фізичній лабораторії. У 1930 році Фален повернувся на свою історичну батьківщину і став працювати викладачем математики у Віденському технічному університеті.

30 січня 1933 року Адольф Гітлер став канцлером Німеччини. Після цієї події кар'єра математика, оскільки він підтримував НСДАП з самого початку, почала набирати різкі обертів. У тому ж році він став ординарним професором математики в Берлінському університеті імені Гумбольдта. Його попередником на цій посаді був Ріхард Едлер фон Мізес, який емігрував з Німеччини в результаті прийняття Закону про відновлення професійної цивільної служби, який був частково спрямований в тому числі і проти професорів єврейського походження, яке мав Мізес. Після 1933 року Фален став рішучим прихильником «Німецької математики», руху, паралельного «Німецькій фізиці» (членами якої були нобелівські лауреати з фізики Філіп Ленард і Йоганнес Штарк). Обидва рухи були антисемітськими за своїм духом. У 1937 році Фален частково відійшов від викладання, отримавши звання емерита.

У період з 1933 по 1937 рік Фален займав пост віце-президента Товариства імператора Вільгельма. З травня 1934 року також був Секретарем-помічником і керівником Наукового відділу Імперського міністерства виховання. Насправді Науковий відділ був розділений на два відділення: WI, або Прусський департамент, приймач Міністерства науки, мистецтва і культури, і WII, центр військових розробок. Формально Фален очолював WI, проте в дійсності усіма питаннями завідував його заступник, хімік Франц Бахер. Перебуваючи на своєму новому посту, в 1936 році Фален починає видавати журнал Deutsche Mathematik, одним з редакторів якого був берлінський математик Людвіг Бібербаха. У журналі крім наукових статей публікувалися статті політичного змісту, які друкувалися на початку. 1 січня 1937 року Фален був звільнений від своїх обов'язків в Імперському міністерстві виховання. За допомогою маніпуляцій у виборчому процесі з боку Фалена і його прихильників, він став президентом Прусської академії наук у 1938 році.

У 1933 році Фален приєднався до СА, в 1936 році перейшов у СС.

У 1944-1945 роках під час окупації Чехословаччини нацистською Німеччиною працював в Німецькому університеті в Празі.

Після закінчення війни був заарештований в Празі, де і помер в 1945 році у в'язниці.

Математика

ред.

Фален отримав докторський ступінь за внесок в розвиток адитивної теорії чисел. Деякий час продовжував спеціалізуватися на теорії чисел, але пізніше в основному почав приділяти увагу прикладної математики.

Теодор Фален був одним з початкових прибічників напряму геометричної алгебри. Друкувався в журналі Mathematische Annalen.

Що ж стосується теорії відносності, то в нацистській Німеччині вона була предметом суперечок. Історик Марк Волкер писав про роль Фалена в цій полеміці наступне: «Зрештою Фаленом була прийнята звичайна тактика приписування авторства теорії відносності іншим "арійським" фізикам, тим самим звинувачуючи Ейнштейна в плагіаті і одночасно роблячи теорію зручною для націонал-соціалістичної ідеології.»

Нагороди

ред.

Бібліографія

ред.
  • Ueber Bewegungen und complexe Zahlen, (i.e. On Motions and Complex Numbers) Mathematische Annalen, 1902 55:585–93
  • Konstruktionen und Approximationen in systematischer Darstellung, (i.e. Systematic Representations of Constructions and Approximations) Teubner 1911
  • Ballistik (i.e. Ballistics) de Gruyter, 1922) 2nd edn. 1942
  • Deviation und Kompensation, (i.e. Deviation and Compensation) Vieweg 1929
  • Rationale Funktion der Wurzeln, symmetrische und Affektfunktionen, (i.e. Rational functions of roots, symmetric and effect-functions) Klein's encyclopedia, 1–1., 1899
  • Arithmetische Theorie der Formen, (i.e. Arithmetic Theory of Forms) Klein's encyclopedia, Volume 1-2, 1900
  • Abstrakte Geometrie. Untersuchungen über die Grundlagen der euklidischen und nicht-euklidischen Geometrie, (i.e. Arithmetic Geometry. Studies of the Foundations of Euclidean and Non-Euclidean Geometry), Leipzig 1905, 2. edition 1940, Deutsche Mathematik, 2nd supplement
  • Die Paradoxien der relativen Mechanik, (i.e. Paradoxes of relative mechanics) Leipzig 1942, Deutsche Mathematik, 3rd supplement

Література

ред.
  • Beyerchen, Alan D. Scientists Under Hitler: Politics and the Physics Community in the Third Reich (Yale, 1977) ISBN 0-300-01830-4
  • Hentschel, Klaus, editor and Ann M. Hentschel, editorial assistant and Translator Physics and National Socialism: An Anthology of Primary Sources (Birkhäuser, 1996) ISBN 0-8176-5312-0
  • Macrakis, Kristie Surviving the Swastika: Scientific Research in Nazi Germany (Oxford, 1993) ISBN 0-19-507010-0
  • Walker, Mark Nazi Science: Myth, Truth, and the German Atomic Bomb (Persius, 1995) ISBN 0-306-44941-2
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #117325309 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теодор_Фален&oldid=41966853