Теодор Есташ Зульцбахський

Теодор Есташ (нім. Theodor Eustach von Pfalz-Sulzbach), (нар. 14 лютого 1659пом. 11 липня 1732) — німецький шляхтич з роду Віттельсбахів, пфальцграф та герцог Зульцбаху, незалежного герцогства з Баварського кола; син попереднього володаря Зульцбаху Крістіана Августа та Амалії Нассау-Зігенської.

Теодор Есташ
Theodor Eustach
Теодор Есташ
Пфальцграф та герцог Зульцбаху
Початок правління: 1708
Кінець правління: 1732

Попередник: Крістіан Август
Наступник: Йоганн Крістіан Йозеф

Дата народження: 14 лютого 1659(1659-02-14)
Місце народження: Зульцбах
Дата смерті: 11 липня 1732(1732-07-11) (73 роки)
Місце смерті: Дінкельсбюль
Поховання St. Marien (Sulzbach-Rosenberg)d
Дружина: Марія Елеонора Гессен-Ротенбурзька
Династія: Віттельсбахи
Батько: Крістіан Август Зульцбахський
Мати: Амалія Нассау-Зігенська

БіографіяРедагувати

Теодор Есташ народився 14 лютого 1659 року у Зульцбаху. Він був наймолодшим з п'яти дітей пфальцграфа та герцога Зульцбаху Крістіана Августа та його дружини Амалії Нассау-Зігенської. Старші брати померли ще до народження Теодора, тож живими на той час залишалися лише дві його сестри — Ядвіґа та Амалія.

Його батько був толерантним правителем. Він дозволив підданим самим обирати віросповідання та допустив 1666 року розселення євреїв по території. Зульцбах при ньому став духовним центром, з важливими осередками книжного друку.

У 33 роки Теодор Есташ побрався із старшою донькою ландграфа Гессен-Ротенбурзького, 16-річною Марією Елеонорою. У шлюбі народилося дев'ятеро дітей:

  • Марія Анна (16931762) — померла бездітною та неодруженою;
  • Йозеф Карл (16941729) — пфальцграф та наслідний принц Зульцбаху, був одружений з Єлизаветою Нойбурзькою, мав семеро дітей;
  • Франциска Крістіна (16961776) — абатиса в Ессені;
  • Ернестіна Теодора (16971775) — була одружена з ландграфом Гессен-Райнфельським Вільгельмом II, дітей не мала;
  • Йоганн Вільгельм (16981699) — помер немовлям;
  • Йоганн Крістіан (17001733) — пфальцграф та наступний правитель Зульцбаху, був одружений з Марією Генрієттою де Ла Турнь д'Овернь, а згодом —з Елеонорою Гессен-Ротенбурзькою, мав сина та доньку від першого шлюбу;
  • Єлизавета Елеонора (17021704) — померла в дитинстві;
  • Анна Крістіна (17041723) — була пошлюблена з принцом П'ємонту Карлом Емануїлом Савойським, народила єдиного сина;
  • Йоганн Вільгельм Август (17061708) — помер в дитинстві.

Теодор Есташ успадкував герцогство вже зрілим чоловіком. Він наслідував Крістіану Августу у квітні 1708 року.

В його резиденції певний час працював архітектор Пауль Декер, що був учнем Андреаса Шлютера. [1]

1727 року Теодор Есташ відмовився від претензій на герцогства Юліх та Берг на користь старшого сина. Але Йозеф Карл помер за два роки після цього. Теодор взяв онучок на виховання до себе.

Помер герцог Зульцбахський 11 липня 1732 року у Дінкенсбюлі. Похований у Зульцбаху.

ГенеалогіяРедагувати

Філіп Людвіг Нойбурзький
 
 
Анна Клевська
 
 
Йоганн Адольф Гольштейн-Готторпський
 
 
Августа Датська
 
 
Йоганн VI
 
 
Єлизавета Лейхтенберзька
 
Йоганн II Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзький
 
 
Єлизавета Брауншвег-Грубенхаген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Зульцбахський
 
 
 
 
 
Ядвіґа Гольштейн-Готторптська
 
 
 
 
 
Йоганн VII
 
 
 
 
 
 
Маргарита Гольштейн-Зондербург-Пльонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Август Зульцбахський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Нассау-Зігенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Теодор Есташ
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Harm Klueting, Wolfgang Schmale: Das Reich und seine Territorialstaaten im 17. und 18. Jahrhundert, LIT Verlag Münster, 2004, S. 107

ЛітератураРедагувати

  • Georg Hager und Georg Lill: Bezirksamt Sulzbach (Die Kunstdenkmäler des Königreichs Bayern. Band 2: Regierungsbezirk Oberpfalz und Regensburg, Heft 19). Oldenbourg, München 1910, S. 92, Nachdruck: Oldenbourg, München 1982, ISBN 3-486-50449-5

ПосиланняРедагувати