Тенета Борис Йосипович

|Lib= |Член КПРС=

Борис Тенета
Ім'я при народженні	Борис Йосафович Гурій
Псевдонім	Борис Тенета
Народився	8 квітня 1903(1903-04-08) с-ще Покровське Катеринославської губернії
Помер	6 лютого 1935(1935-02-06) (31 рік) Київ ·повішення
Громадянство	УНР,  СРСР
Діяльність	поет, прозаїк
Мова творів	українська
Роки активності	1924—1934
Жанр	вірш, оповідання, повість
Magnum opus	«Листи з Криму», «Гармонія і свинушник»
Тенета Борис Йосипович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Тене́та Бори́с (справжнє ім'я Бори́с Йо́сафович Гурі́й; *8 квітня 1903, с-ще Покровське Катеринославської губернії (нині райцентр Дніпропетровської області)  — † 6 лютого 1935, Київ, тюрма НКВД СССР) — український поет та прозаїк Розстріляного відродження.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

Народився в сім'ї священика Йосафа Михайловича Гурєєва. Мати Олександра Олександрівна Бабиніна була донькою управляючого маєтком. Після смерті батька 1914 року і матері 1916 року перебрався до Катеринослава. Рано почав писати. У мистецькій хроніці альманаху «Вир революції» (Катеринослав, 1921) зазначалося: «Борис Гурій, молодий український поет, приготував до друку першу збірку поезій під назвою „Чорний пар“ і написав п'єсу на 4 картини „Казка“. Доля цих ранніх творів невідома.

На початку 1920-х був одним з найдіяльніших членів Катеринославської філії спілки селянських письменників „Плуг“. Спогадами про цей період життя Тенети поділився його приятель письменник Василь Сокіл. В оповіданні Б. Тенети „Безробітний“ („Життя й революція“, 1925) відбито реалії Катеринослава, у якому окупаційна російська влада дала дозвіл на відновлення економічного життя.

У 1920-х роках перебрався до Києва. Друкувався з 1924 року в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Зоря», «Нова Громада», «Червоний шлях»» та ін. У Києві належав до літературної організації «Ланка»-МАРС. Окремими книгами вийшли повісті та оповідання «Листи з Криму» (1927), «Гармонія і свинушник» (1928), «Десята секунда» (1929), «Будні», «Ненависть», «П'яниці» (1930), «В бою» (1931).

Після початку масових арештів літераторів, звернувся з окремою письмовою відозвою до шефа СССР Йосипа Сталіна. Заарештований групою НКВД СССР 30 січня 1935 року, 6 лютого імовірно заподіяв собі смерть у в'язниці.

Удова з дочкою виїхали з України і жили у Москві.

Твори

• Листи з Криму. — К., 1927.
• Гармонія і свинушник. — К., 1928.
• Десята секунда. — К., 1929.
• Будні. — К., 1930.
• Ненависть. — К., 1930.
• П'яниці. — К., 1930.
• В бою. — К., 1931.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Чабан М. «Судилось жити й згинути мені…» // Прапор юності (Дніпропетровськ). — 1988. — 13 жовтня.
• Мельник В. «Мене не розстріляють, я не дамся…» // Слово і час. — 1993. — № 6. — С. 15—18.
• Чабан М. «Судилось жити й згинути мені…» //Чабан Микола. Січеслав у серці (Книга пам'яті). Дніпропетровськ. — 1994. — С. 45-53.
• Чабан М. Закривавлене горло шепоче слова…// Січеслав (Дніпропетровськ). — 2004. — № 1. — С. 130—133.
• Стороженко Л. Еволюція творчості Бориса Тенети: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Посилання

• Тенета Борис // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1887. — 1000 екз.