Театр Орфей (Лос-Анджелес)

Театр «Орфей» на Бродвеї в Лос-Анджелесі входить в центральну мережу кінотеатрів і розважальних закладів «орфейський ланцюг»[en] бродвейського театрального кварталу[en] найбільшого каліфорнійського міста[1].

Театр Орфей
OrpheumTheatreLosAngeles.jpg

34°02′33″ пн. ш. 118°15′19″ зх. д. / 34.04268055558377171° пн. ш. 118.25534166669778813° зх. д. / 34.04268055558377171; -118.25534166669778813Координати: 34°02′33″ пн. ш. 118°15′19″ зх. д. / 34.04268055558377171° пн. ш. 118.25534166669778813° зх. д. / 34.04268055558377171; -118.25534166669778813
Країна Flag of the United States.svg США
Місто
Адреса
842 S. Broadway, Los Angeles, CA 90014
Архітектор Г. Альберт Лансбургd
Місткість 2000
Тип кінотеатр, театр, music venued
Статус спадщини NRHP contributing propertyd
Оф. відкриття 15 лютого 1926
laorpheum.com
Ідентифікатори і посилання


CMNS: Театр Орфей у Вікісховищі

Назва та історіяРедагувати

Назва театру безпосередньо пов'язано з ім'ям Орфея — легендарного співака і музиканта в давньогрецькій міфології. Орфей, який отримав в подарунок від Аполлона золоту ліру, зачаровував своєю поезією і співом, міг пересувати скелі, приручати диких звірів[2][3].

Коли в 1923 році тільки планувалося створення театру «Орфей», важко було передбачити його майбутню значимість.

Дизайн фасаду будинку, побудованого до 1926 року, був спроектований архітектором Г. Альбертом Лансбургом (англ. G. Albert Lansburgh в стилі боз-ар. Театральні інтер'єри Альберт Лансбург створював в дусі химерних форм французького бароко[en] — з великою кількістю мармуру в холі, величезними кришталевими люстрами і розкішними меблями. Говорили навіть про «орфейний стиль», який тиражувався іншими архітекторами будівель в бродвейському кварталі Лос-Анджелеса[4].

Театр спочатку призначався для водевільних постановок. Під час Великої депресії його закривали, але ненадовго[2][5].

 
Театральний орган Wurlitzer

Цінним для «Орфея» придбанням стала покупка в 1928 році театрального органу відомої американської компанії Wurlitzer, яку заснував в 1853 році в Цинциннаті Рудольф Вурлітцер (нім. Rudolph Wurlitzer), іммігрант з Німеччини[5][6].

Тільки через 90 років — у 2018 році цей музичний інструмент в демонтованому вигляді було вирішено переправити з театру на реставрацію в Чикаго[7].

Місце виставРедагувати

З моменту свого відкриття 15 лютого 1926 року театр «Орфей» займав одне з чільних місць в шоу-бізнесі. Тут виступали такі знаменитості, як королева еротичного танцю Саллі Ранд комедійні артисти — брати Маркс, Вілл Роджерс, Джуді Гарленд, Джек Бенні, а також великі джазисти — Ліна Горн, Елла Фіцджеральд і Дюк Еллінгтон. До 1950 року в театрі ставили водевілі. У 1960-і роки тут проходили концерти першопрохідців рок-н-ролу — Літла Річарда, Арети Франклін і Стіві Вандера.

Після реставрації 1989 року заново відкритий театр став місцем проведення концертів, прем'єрних показів фільмів, кіно- і телезйомок, фотосесій і відеозаписів. Заснована в 1991 році фінська рок-група HIM записала тут в 2007 році свій перший концертний альбом Digital Versatile Doom[8][9][2].

Місце зйомокРедагувати

Звідси була організована трансляція таких телешоу, як «American Idol» і «America's Got Talent», сьомого і восьмого сезонів ігрового реаліті-шоу «Королівські перегони Ру Пола», а також фільмів «Останній кіногерой» і «Трансформери». Театр був місцем презентації вигаданого музичного гурту «Елвін і бурундуки» 1960-х років і однойменної кінокомедії, що вийшла в 2007 році.

Фасад будівлі театру з'являється в музичному кліпі Авріл Лавін «I'm with You». У 2011 році Тейлор Свіфт записала тут свій відеокліп пісні «Mean».

У фільмі «У пошуках опівнічного поцілунку»[en] головні герої у виконанні Скута Макнейрі і Сари Сіммонс (англ. Sara Simmonds) на своєму першому побаченні спілкуються в «Орфеї». Девід Гассельгофф, граючи самого себе у фільмі 2011 року «Гоп», проводить в «Орфеї» конкурс талантів.

У 2014 році для рекламної кампанії в театрі «Орфей» знімався фрагмент з «Лускунчика», в якому прима-балерина Марія Кочеткова танцювала з прикріпленою до тіла відеокамерою і смартфоном в руці[10].

«Американська історія жахів: Роанок» 2016 року включає зйомки, зроблені на тлі театру «Орфей».

Фрагменти фасаду в стилі боз-ар

ПриміткиРедагувати

  1. Geffner, David Geffner (January–February 2008). Screen Gems. Westways 100 (1): 62–65. 
  2. а б в History (en). laorpheum.com. Процитовано 2018-06-28. 
  3. Эсхил. Агамемнон, 1629—1630. Фрагменты ранних греческих философов. Под ред. А. В. Лебедева. М., 1989.; Клавдиан. Похищение Прозерпины II Вступ. 15-28
  4. Orpheum Theatre: history. losangelestheatres.blogspot.com. Процитовано 2018-07-01. 
  5. а б Los Angeles Orpheum Theatre Wurlitzer Style 240 Special (en). theatreorgans.com. 2014-07-06. Процитовано 2018-06-28. 
  6. [Ludwig] (2011-06-08). Rudolph Wurlitzer (1831-1914) (en). immigrantentrepreneurship.org. Процитовано 2018-07-01. 
  7. Tashan Reed (2018-06-28). Mighty 90-year-old Wurlitzer organ leaves Orpheum Theatre for about 18 months of restoration (en). eu.commercialappeal.com. Процитовано 2018-06-28. 
  8. Lawson, Kristan, & Rufus, Anneli. California Babylon. New York: St. Martins Press (2000), p. 125.
  9. Alleman, Richard. Hollywood: The Movie Lover's Guide. Random House, Inc. (2005), p. 189.
  10. Lorraine Sanders (2014-12-18). Maria Kochetkova puts her personal stamp on dance and dress (en). sfgate.com. Процитовано 2018-06-28. 

ПосиланняРедагувати