Творильне

село в Польщі

Творильне (пол. Tworylne) — зникле українське село на території гміни Чорна Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща на лівому березі Сяну.

Село
Творильне
пол. Tworylne
Церква св. Миколая.
Побудована у 1876 р., зруйнована після 1945 р.

Координати 49°15′55″ пн. ш. 22°28′36″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Чорна
Населення 0 осіб (2011)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Автомобільний код RBI
Код SIMC 0996258
GeoNames 756499
OSM 1748182 ·R (Ґміна Чорна)
Творильне. Карта розташування: Польща
Творильне
Творильне
Творильне (Польща)
Творильне. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Творильне
Творильне
Творильне (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Назва ред.

У ході кампанії ліквідації українських назв село в 19771981 рр. називалось Слонечна (пол. Słoneczna).

Історія ред.

Задокументоване в 1456 року як село на волоському праві у власності Кмітів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. З 1867 р. село входило до Ліського повіту.

У 1919-1939 рр. входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934-1939 рр. — ґміна Затварниця). У 1921 році село налічувало 119 будинків і 721 мешканець (691 визнання греко-католицького, 30 осіб визнання дюейського). Також був фільварок родини Ленцьких.

У 1939 році в селі проживало 960 мешканців, з них 900 українців-грекокатоликів, 30 євреїв і 30 циган[1]. В 1939 р. через село пролягав кордон між Німеччиною та СРСР. В селі знаходилась німецька прикордонна застава, рештки якої можна сьогодні побачити.

В 1947 році в рамках операції Вісла відділами Війська Польського село було повністю спалене на очах місцевих жителів і за годину всі жителі насильно виселені в Ольштинське (тепер — Вармінсько-Мазурське) воєводство.

Церква ред.

З 1526 року відомо про існування церкви. Окрема греко-католицька парафія, що існувала у Творильному була згодом з'єднана із парафією у Вовковиї. На кадастровому плані за 1852 рік у селі зазначена тридільна церква із широкою навою. На її місці у 1876 році збудована нова дерев’яна церква св. о. Николая[2], котра належала до парафії Криве Затварницького деканату (з 1924 р. — Лютовиського), до якої також належала філія в селі Гільське. Розміри останнього храму: притвор - 4,5 х4,5 м, нава - 6,5х6,5 м, вівтар - 4 х 4 м. Знищена після 1945 року.[3]

Сучасність ред.

 
Руїни стодоли фільварку

Зараз залишаються щораз слабші сліди забудови села і підмурівку церкви святого Миколая з 1876 року та руїн дзвіниці. Поряд є крипта з решток каплиці, збудованої в 1893 році Вінцентом Ленцьким. Також є сліди будівель фільварку: фундаменти двору, стовпи стодоли і алея, засаджена ясенами, липами і в'язами.

Примітки ред.

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 44, 119 — Вісбаден, 1983. — 205 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 18 вересня 2016.
  2. Шематизм Перемиської єпархії за рік 1929. -С. 122
  3. Monografie Bieszczadzkie, №15, 2014. - С. 296

Посилання ред.