Твердохліб Олег Анатолійович
Оле́г Анато́лійович Твердохлі́б (3 березня 1968, м. Руставі, Грузинська РСР — 17 квітня 2017, Луцьк, Волинська область, Україна) — український військовослужбовець, старший прапорщик Збройних сил України, доброволець батальйону «Айдар», десантник. Учасник російсько-української війни, голова громадської спілки «Спілка воїнів АТО Волині», кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Твердохліб Олег Анатолійович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Старший прапорщик | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 3 березня 1968 Руставі, Грузинська РСР | ||||
Смерть | 17 квітня 2017 (49 років) Луцьк, Україна (онкохвороба) | ||||
Поховання | Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d | ||||
Псевдо | «Старшина», «Сармат» | ||||
Військова служба | |||||
Приналежність | Україна | ||||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||||
Рід військ | Територіальна оборона, Десантні війська | ||||
Формування | |||||
Війни / битви | |||||
Командування | |||||
| |||||
Нагороди та відзнаки | |||||
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Незламний до кінця: пам'яті легендарного айдарівця Олега Твердохліба на YouTube |
Біографія
ред.Народився в грузинському місті Руставі. У шкільні роки займався плаванням і парашутним спортом, кандидат у майстри спорту. Закінчив Руставський політехнічний технікум за спеціальністю «Обладнання заводів чорної металургії», працював майстром цеху РМЗ, технік-механік.
З 1988 року протягом 10 років проходив військову службу, в Німеччині та в Україні, у Луцьку. 1998 року звільнений в запас у званні старшого прапорщика за вислугою строку служби.
З грудня 1998 року працював бригадиром вантажником транспортної дільниці ЗАТ «Хелс» (м. Луцьк), очолював профспілку. З березня 2005 працював у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, на посадах старшини, начальника електро-лабораторії, коменданта Управління ДСНС України у Волинській області. 2011 року вступив до Луцького національного технічного університету на спеціальність «Галузеве машинобудування». З квітня 2014 року — пенсіонер УДСНС України.
На початку 2014 року долучився до луцької Самооборони, патрулював вулиці, разом з товаришами їздив до Харкова на підмогу харківській Самообороні, яка протистояла проросійським силам. Після цього добровольцем пішов у батальйон територіальної оборони Луганської області «Айдар» (пізніше переформатований у 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»), — старшина 1-го взводу, командир взводу «Динозавр», заступник командира 2-ї штурмової роти «Захід». Підрозділи під командуванням Олега Твердохліба брали участь у звільненні 15 населених пунктів Луганської області, допомагали звільняти Луганський аеропорт, 25 серпня у бою біля Малої Вергунки знищили терористичну групу «Гюрза». Мав п'ять тяжких і два легких поранення, контузію.
20 лютого 2015 року призначений головним сержантом десантно-штурмової роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював на Донеччині. У жовтні 2015 звільнений в запас з посади заступника командира 3-ї десантно-штурмової роти 5-ї БТГр за станом здоров'я (внаслідок контузії захворів на рак правої привушної слизової залози).
Після повернення додому активно займався громадською роботою, став Головою громадської спілки «Спілка воїнів АТО Волині», входив до складу громадської ради при Волинській ОДА.
Помер о 7:00 17 квітня 2017 року внаслідок тривалої онкологічної хвороби. Похований на міському кладовищі Луцька у селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань. В Луцьку було оголошено день жалоби[1][2].
Залишились дружина, донька-студентка та син 2004 р.н.
Нагороди та звання
ред.Указом Президента України від 23.08.2018 № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ст. (посмертно)[3].
7 вересня 2017 рішенням Волинської обласної ради присвоєне звання «Почесний громадянин Волині»[4].
Вшанування пам'яті
ред.6 грудня 2017 року у приміщенні Луцького НТУ відкрили пам'ятні дошки загиблим колишнім студентам університету Олегу Твердохлібу, Максиму Гринчишину та Олександру Войчуку[5].
Примітки
ред.- ↑ Провели в останню путь Героя Олега Твердохліба // Луцька міська рада, 19 квітня 2017
- ↑ У Луцьку провели в останню путь бійця батальйону «Айдар» [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Волинь.інфо, 19 квітня 2017
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ Легендарний воїн Олег Твердохліб — почесний громадянин Волині посмертно [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Вісник+К», 12 вересня 2017
- ↑ Відкриття меморіальних дощок загиблим воїнам, які навчались у Луцькому НТУ [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Луцького НТУ, 7 грудня 2017
Джерела
ред.- Олег Твердохліб: про бойовий шлях та військовий злочин нардепа Лапіна [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинські новини», 3 квітня 2017.
- У пам'ять про Олега Твердохліба. Інтерв'ю айдарівця про бій з російським спецназом [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] // «ВолиньPost», 12 квітня 2017.
- Герої нашого часу: Олег Твердохліб [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // «ВАР», 17 квітня 2017.
- Сьогодні вночі пішов від нас до Небесної Роти Айдару Олег Твердохліб // facebook-сторінка батальйону «Айдар», 17 квітня 2018.
- Помер айдарівець Олег «Сармат» Твердохліб [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинські новини», 17 квітня 2017.
- Незламний до кінця: пам'яті легендарного айдарівця Олега Твердохліба [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинські новини», 26 квітня 2017.