Тасійська культура

Тасійська культура (6 — початок 5 тисячоліття до н. е.) — найдавніша неолітична культура додинастичного періоду, відома на території Верхнього Єгипту. Відкрита в ході археологічних розкопок всередині 1930-х британським археологом Генрі Брайтоном неподалік сучасного єгипетського села Таса. Представлена залишками поселень і могильниками.

ОписРедагувати

Основу господарства становило землеробство (пшениця, ячмінь) і скотарство (кози). Більшість дослідників вважає, що носії тасійської культури були першими та найдавнішими землеробами стародавнього Єгипту. Були знайдені знаряддя для полювання та риболовлі. Покійників хоронили в землі, у скорченому положенні, тіла загорнуті у шкіри або циновки.

Характерна кераміка тасійської культури — глибокі гострореберні чаші, ковші з ручками, прямокутні корита та дзвоникоподібні чорні кубки з різьбленим орнаментом. Знаряддя праці виготовлені з кременю, вапняку (сокири-тесла, леза серпів, макогони), прикраси з алебастру, кісток, мушель.

Деякі єгиптологи пояснюють її появу з міграцією афроазійських племен Близького Сходу. Наприклад, через зміни клімату в Сахарі, яка з саванни перетворилася на пустелю.

Найвідомішим поселенням єгипетського неоліту вважається Мерімде.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Чайлд Г., Древнейший Восток в свете новых раскопок, пер. с англ., М., 1956;
  • Brunton С., Mostagedda and the Tasian culture, L,, 1937;
  • Baumgartel Е. J., The cultures of prehistoric Egypt, London., 1960.
  1. Усі роки подані до нашої ери.