Тарногродський Микола Павлович

український радянський політичний і державний діяч

Микола Павлович Тарногродський (в деяких джерелах Тарногородський[1][2][3][4]) (16 (28) серпня 1894(18940828), Залісці — 31 січня 1938, м.Оренбург) — український радянський політичний і державний діяч[5], репресований[4][6][7].

Тарногродський Микола Павлович
Народився 28 серпня 1894(1894-08-28)
Залісці, Дунаєвецький район, Кам'янець-Подільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 31 січня 1938(1938-01-31) (43 роки)
Оренбург, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Українська Держава
 СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Членство Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
Партія КП(б) У
Погруддя Миколи Тарногродського у Вінниці (1979—2014).

Біографія ред.

Народився 16 (28 за н.с.) серпня 1894 року в с. Залісці (тепер Дунаєвецького району Хмельницької області) в селянській родині.

З 1905 року жив у Вінниці, відвідував реальне училище. З 1914 навчався на медичному факультеті Київського університету.[8]

З 1915 по 1916 працював у підпільній організації Києва. 28 квітня 1916 заарештований під час тиражування антивоєнної листівки, ув'язнений у Лук'янівській в'язниці. Після Лютневої революції 1917 звільнений; переїхав до Вінниці, де очолив міський комітет РСДРП(б); з липня 1917 — член обласного комітету РСДРП(б) Південно — Західного краю. Під час жовтневого перевороту 1917 — голова Вінницького ревкому та один з керівників вінницького жовтневого повстання.

За Української Держави у 1918 член київського підпільного обкому КП(б) України. З 1919 — голова Подільського Губвиконкому. Під час денікінщини працював у Зафронтовому бюро КП(б) України, потім — завідувач відділом КП(б) України по роботі на селі. З 1920 голова Подільського губвиконкому, з червня 1921  по серпень 1922 — голова Полтавського губкому КП(б) України[9], пізніше відповідальний секретар Челябінського та Владивостоцького окружкомів РКП(б).

З середини 1930-х років на посаді завідувача відділу культури і пропаганди Оренбурзького обкому партії. Пізніше — на керівній партійній роботі на Уралі, Північному Кавказі, Далекому Сході тощо, на відповідальній роботі у Виконкомі Комінтерну[8]. Член ВУЦВК.[5] У 1937 році заарештований за звинуваченням у зв'язках з троцькістами та 31 січня 1938 розстріляний в Оренбурзі.[10] Реабілітований 4 липня 1957.[7][11]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Правителі губернії/області. histpol.narod.ru. Процитовано 1 липня 2021. Тарногородський Микола Павлович (06.1921—08.1922)
  2. SVV-Group. У Вінниці знесли пам’ятник .. Тарногородському | iVin новини. http://i-vin.info/. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2020.
  3. Вінницькі історики назвали вулиці, які будуть перейменовані | Urban (укр.). Процитовано 1 липня 2021. Тарногродський (Тарногородський) Микола Павлович (1894—1938)
  4. а б Т / Проект «Українці в світі». www.ukrainians-world.org.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 1 липня 2021. ТАРНОГРОДСЬКИЙ (Тарногородський) Микола Павлович
  5. а б Тарногродский Николай Павлович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  6. Список лиц, подлежащих суду Военной коллегии Верховного суда Союза ССР, Оренбург, 1938 год / 82. ТАРНОГРОДСКИЙ Николай Павлович
  7. а б Тарногродский Николай Павлович (1894). Открытый список (рос.). Процитовано 10 червня 2023.
  8. а б ТАРНОГРОДСЬКИЙ Микола Павлович. leksika.com.ua. УРЕ. Процитовано 1 березня 2024.
  9. Правителі губернії/області. histpol.narod.ru. Процитовано 23 листопада 2020.
  10. Тарногродский Николай Павлович / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898 - 1991. www.knowbysight.info. Процитовано 1 липня 2021.
  11. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 10 червня 2023. Тарногродский Николай Павлович Родился в 1894 г. член ВКП(б); начальник ирригационного отдела облземуправления. Приговорен: Военная Коллегия Верховного Суда СССР 31 января 1938 г. Приговор: ВМН. Реабилитирован 4 июля 1957 г. Источник: Книга памяти Оренбургской обл.

Література ред.

Посилання ред.