Відкрити головне меню

Денікінський режим в Українівійськова диктатура, встановлена генерал-лейтенантом А.Денікіним 1919 на більшій частині території України.Правління Денікінців з 30 серпня 1919 по 16 грудня 1919

Зовнішня і внутрішня політикаРедагувати

Загальні напрями внутрішньої політики Денікіна визначалися такими тезами та гаслами:

  • "єдина та неподільна Росія";
  • "боротьба з більшовизмом до кінця";
  • "придушення будь-якої протидії владі – справа і зліва";
  • "питання про форму правління – справа майбутнього";
  • розробка законодавства (аграрного, робітничого і про земство);
  • сприяння діяльності громадських організацій, які мають на меті "розвиток народного господарства і поліпшення економічних умов", та закриття організацій "протидержавної діяльності".

Зовнішньо-політичний курс був орієнтований на Антанту. Українське і радянське законодавство скасовувалося: замість законів діяли постанови, розпорядження та тимчасові правила нової влади.

Тимчасове положення про громадянське правлінняРедагувати

Згідно з "Тимчасовим положенням про громадянське правління" (березень 1919), захоплені українські землі поділялися на Київську, Харківську та Новоросійську області, на чолі яких було поставлено відповідно генералів А.Драгомирова, В.Май-Маєвського та М.Шиллінга. Останні мали право припиняти діяльність товариств і спілок, а також випуск періодичних видань, встановлювати правила внутрішнього розпорядку на фабриках і заводах, вдаватися до надзвичайних заходів, якщо того "вимагає охорона державного порядку". Їм підпорядковувалися губернатори, начальники повітів і волостей.

Національна політикаРедагувати

Національна політика Денікіна була відверто антиукраїнська. Український рух оголошено зрадницьким, назву "Україна" замінено на "Південь Росії" або "Малоросія". У зверненні "До населення Малоросії" від 25 серпня 1919 зазначалося, що відокремлення України від Росії – результат підступних дій німців (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). С.Петлюра оголошувався німецьким ставлеником. Державною мовою визнавалася російська. Всі українські навчальні заклади й установи було ліквідовано, замість них засновано російські, закривалися українські газети, вилучалися з крамниць українські книги, розпочалися репресії проти національної інтелігенції. Пропагувалися антисемітизм, влаштовувались єврейські погроми.

Правила про збирання врожаю 1919Редагувати

Заяви А.Денікіна про підтримку дрібних та середніх господарств звелися до оголошення правил про збирання врожаю 1919. Згідно з ними, 1/3 хліба, 1/2 трав і 1/6 овочів, зібраних селянами, передавалися колишнім власникам земель. Додатково встановлювався спеціальний військовий податок у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини землі засіву. Широкого розповсюдження набули карні експедиції проти селянства. У відповідь розпочалися масові виступи селян, які значною мірою спричинилися до розвалу тилу Збройних сил Півдня Росії.

У ході контрнаступу (11 жовтня – 18 листопада 1919) Південного фронту Червоної армії (див.Радянська армія) денікінські війська зазнали поразки.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати