Відкрити головне меню

Владислав Володимирович Таранюк (англ. Taranyuk Vladislav Volodymirovych; 5 квітня 1955(19550405), смт Ситківці Немирівського району Вінницької області, Україна ) — український письменник, перекладач, журналіст, сценарист, режисер, автор книжок оповідань та повістей. Член Національної спілки кінематографістів України з 2002, член Національної спілки журналістів України з 2002. Художні та публіцистичні твори перекладено сімома мовами світу, зокрема і есперанто. Захоплюється книжками, історією України та нумізматикою.

Таранюк Владислав Володимирович
Taranyukvv.jpg
Таранюк Владислав Володимирович
Народився 5 квітня 1955(1955-04-05) (64 роки)
Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, Україна
Діяльність письменник, перекладач, журналіст, сценарист, режисер, автор книжок оповідань та повістей

Зміст

РодинаРедагувати

Мати — Таранюк Килина Вакулівна (19271997), агроном-виноградар.

Батько — Рибачук Володимир Миколайович.

Батьки розлучились в ранньому віці, мати виховувала одна. Одружений, виховує сина та дочку.

ОсвітаРедагувати

19721977 — Одеський технологічний інститут харчової промисловості імені Михайла Ломоносова, механічний факультет.

1995 — Семінар Фонду міжнародного Партнерства «Counterpart».

2000 — The British Council Teaching Centre. Course General English (Elementary) (Кембріджські курси).

Кар'єраРедагувати

З 1987 працює в кінематографії.

ФільмографіяРедагувати

БібліографіяРедагувати

Автор книжокРедагувати

  • «Кучерганська відьма» (1999)
  • «Вічна ознака» (2002)
  • «Мокра згуба, або Гарба студентських витівок» / В. Таранюк. — Київ: Видавець Вадим Карпенко, 2003. — 88 с. — ISBN 966-7833-71-2
  • «Владислав Таранюк про Івана Пулюя, Василя Єрошенка, Василя Каразіна, Агатангела Кримського, Лазаря Заменґофа» / В. Таранюк. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 с. — (Життя видатних дітей). — ISBN 978-966-465-240-4
  • «Сценарії Владислава Таранюка за романами Олега Чорногуза» / В. Таранюк. — Київ: КИТ, 2013. – 302 с.
  • «Цербер, що сліпо пантрує» / Київ, КВІЦ, 2015. — 242 с.
  • «Шкільний щоденник. Відверті нотатки школяра другої половини ХХ сторіччя» / Луцьк: «Волинянин», 2016.  – 172 с.
  • «Пригоди Марка та Харка» / В. Таранюк, В. Карпенко — Київ: Видавець Вадим Карпенко, 2017. – 120 с. – (Літературний сценарій)

Упорядник книжокРедагувати

  • В. Єрошенко «Казки та легенди» (2004 та 2006)
  • В. Єрошенко «Казки та легенди» (мовою Есперанто, 2007)
  • О. Царюк «Листи з війни» (2007)
  • «Тематичний українсько — болгарський словник» (2008)
  • «Болград» (разом з І. Стояновим, комплект листівок українською та болгарською мовами, 2008)
  • М. Ковтонюк «Щоденник» (2009)
  • «Повний реєстр творів про Василя Єрошенка» (2010)
  • О. Чорногуз «Зібрання творів в п’ятнадцяти томах» (2015)
  • В. Воробей, М. Щербак «Моя Волинка» (2016)

Автор перекладівРедагувати

  • Д. Самарин «Правосуддя по-американськи» (рос. «Правосудие по-американски», 2004)
  • «Скринька корисних порад» (з російської , 2007)
  • В. І. Миколайчук, Р. Балаян «Відлюдько» (сценарій, з російської, 2008)
  • О. Бєляєв «Голова професора Доуеля» (з російської, 2010)
  • «Болгарські народні казки» (з болгарської, 2010)
  • «Цікавинки про тварин» (з російської, 2010)

ВідзнакиРедагувати

Нагороджений

Лауреат телевізійного конкурсу «Золота ера» 1997 рік.

Дипломант міжнародного кінофестивалю «Кінолітопис 2007».

Переможець конкурсу «Сила малого» — сто найкращих оповідань України». Оповідання «Китиця калини на півдні Африки» (2008).

ДжерелаРедагувати

  • З-над Божої ріки. Літературний бібліографічний словник Вінниччини. — Вінниця, 2001, с. 334
  • Телебачення і радіо України. Професіонали. 2000. Довідник — К, «Телерідіокур'єр», 2001, с.136

ПосиланняРедагувати