Таранущенко Яків Васильович

Я́ків Васи́льович Тарану́щенко (*9 жовтня 1885(18851009) — †?) — підполковник Армії УНР. Рідний брат Петра Таранущенка.

Яків Васильович Таранущенко
Народження	9 жовтня 1885(1885-10-09) Полтава, Російська імперія
Смерть	невідомо
Країна	Російська імперія→ УНР
Приналежність	Російська імперія→ Армія УНР
Роки служби	1915-?
Звання	обер-старшина
Командування	т. в. о. начальника інтендантського управління Головного управління постачання Військового міністерства УНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна

Біографія

Народився 9 жовтня 1885 року у Полтаві.

Закінчив Полтавське реальне училище. Витримав іспит на звання однорічника 2-го розряду при Петровському Полтавському кадетському корпусі.

22 квітня 1905 року — закінчив Київське піхотне юнкерське училище.

У 1914 році — закінчив два курси Інтендантської академії (1914).

З 18 липня 1915 р. — завідувач 27-ї польової хлібопекарні.

З 17 вересня 1915 р. — обер-старшина для доручень корпусного інтенданта 5-го армійського корпусу.

З 27 травня 1916 р. — начальник 95-ї польової хлібопекарні.

З 19 лютого 1917 р. — дивізійний інтендант 32-ї піхотної дивізії.

24 лютого 1918 р. — демобілізувався. Останнє звання у російській армії — капітан.

З 26 квітня 1918 р. — діловод інтендантського управління 2-го Подільського корпусу Армії Української Держави.

З 6 червня 1918 р. — обер-старшина для доручень інтендатури Сердюцької дивізії Армії Української Держави.

Із 22 березня 1919 по 21 травня 1920 року жив як приватна особа у Могилеві-Подільському. У подальшому — помічник завідувача хлібопекарні 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

З 14 вересня 1920 року — тимчасово виконуючий обов'язки начальника інтендантського управління Головного управління постачання Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.

Джерела

• ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 259.
• Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 536 с.: іл. Стор. 432—433