Тапіранга
| Тапіранга | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тапіранга бразильська (Ramphocelus bresilia)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ramphopis Vieillot, 1816 Rhamphopis Jacapa Blyth, 1840 Phlogothraupis P.L. Sclater & Salvin, 1873 Ramphocoelus Rhamphocelus Rhamphocoelus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тапіра́нга[4] (Ramphocelus) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці[5].
Опис ред.
Тапіранги — середнього розміру птахи, середня довжина яких становить 16-18 см, а вага 21,5-48 г. Їм притаманний статевий диморфізм: самці мають переважно чорно-червоне, пурпурове або жовте забарвлення, тоді як забарвлення самиць тьмяніше, коричнювате або сірувате у поєднанні з тьмяно-червоним, пурпуровим або жовтим. Тапірангам притаманні міцні дзьоби, нижня частина яких біла або сизувата, направлена догори.
Тапіранги живуть переважно в рідколіссях і чагарникових заростях. Вони живляться комахами, яких ловлять в польоті або шукають серед листя.
Види ред.
Виділяють дев'ять видів:[6]
- Тапіранга білодзьоба (Ramphocelus sanguinolentus)
- Тапіранга вогнистогуза (Ramphocelus flammigerus)
- Тапіранга жовтогуза (Ramphocelus icteronotus)
- Тапіранга червоногуза (Ramphocelus passerinii)
- Тапіранга бразильська (Ramphocelus bresilia)
- Тапіранга червона (Ramphocelus dimidiatus)
- Тапіранга маскова (Ramphocelus nigrogularis)
- Тапіранга чорночерева (Ramphocelus melanogaster)
- Тапіранга пурпурова (Ramphocelus carbo)
Етимологія ред.
Наукова назва роду Ramphocelus походить від сполучення слів дав.-гр. ῥαμφος — дзьоб і κοιλος — увігнутий.[7]
Примітки ред.
- ↑ Desmarest, Anselme Gaëtan (1805). Histoire naturelle des Tangaras, des Manakins et des Todiers (French) . Paris: Imprimarie de H. Perronneau. Plate 28 text.
- ↑ Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 148.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 310.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011. ISBN 978-84-96553-78-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 330. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела ред.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Birds of Venezuela, ISBN 0-7136-6418-5
- Morton, Isler & Isler, Tanagers ISBN 0-7136-5116-4
- Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4
- Steve N. G. Howell and Sophie Webb (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press. ISBN 0-19-854012-4.
Посилання ред.
- S. J. Hackett (1996). Molecular phylogenetics and biogeography of tanagers in the genus Ramphocelus (Aves). Molecular Phylogenetics and Evolution. 5 (2): 368—382. doi:10.1006/mpev.1996.0032. PMID 8728395.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |